ПОТРЕБИ ТА ПРАВА ЧОЛОВІКІВ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ, NSWP

ПОТРЕБИ ТА ПРАВА ЧОЛОВІКІВ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ

Вступ

Ця довідкова стаття була підготовлена ​​у відповідь на пріоритетну потребу НСВП звернути увагу на потреби та права чоловіків секс-працівників. У ній ми опишемо низку основних проблем, з якими стикаються чоловіки секс-працівники у різних країнах світу, приділивши особливу увагу адвокації та активізму спільнот чоловіків секс-працівників, які намагаються вирішувати ці проблеми. Ця стаття призначена для тих, хто визначає політику, розробляє та веде програми та працює безпосередньо з чоловіками секс-працівниками; вона ставить за мету привернути увагу та розширити розуміння різноманітності життєвого досвіду та потреб цієї спільноти. Ця стаття також покликана стати одним із інструментів адвокації, яким можуть користуватись організації члени НСВП, які намагаються привернути увагу до потреб чоловіків секс-працівників у різних країнах світу та відстоювати їхні права, як на місцевому рівні спільнот, так і на глобальних форумах.

У першій частині статті описаний різний життєвий досвід спільнот чоловіків секс-працівників та умови, в яких їм доводиться працювати. У другий частини статті ми розглянемо окремі проблеми цієї групи населення, озвучені на форумах НСВП, в мережах та в онлайн опитуванні, проведеному в 2013 року. У статті наведено приклади дій організацій, членів НСВП, спрямованих на мобілізацію спільнот чоловіків секс-працівників з тим, щоб вони могли відстоювати свої права. Вони є наочною ілюстрацією активізму, у якому беруть участь представники спільноти.

ЧОЛОВІКИ СЕКС-ПРАЦІВНИКИ НЕОДНОРІДНА ГРУПА

У різних країнах світу у різних галузях секс-індустрії працює безліч чоловіків; саме тому ця група неоднорідна. Члени групи відрізняються сексуальною орієнтацією; тим, у яких відносинах вони з людьми поза секс-роботою; яку цільову групу клієнтів обслуговують; у яких умовах працюють.

Вони також відрізняються один від одного міграційним статусом, наявністю чи відсутністю ВІЛ-інфекції, соціокультурним походженням і тим, чи вживають вони наркотики. Усы перелічені обставини впливають на те, які потреби / ускладнення відчувають чоловіки секс-працівники, а також на їхні можливості отримати послуги, що допомагають впоратися із труднощами та задовольнити потреби.

Вважається, що чоловіки, які займаються секс-роботою, є гомосексуальними. І хоча це припущення справедливе щодо певної частини чоловіків у секс-роботі, багато хто з них вважає себе бісексуалами або гетеросексуалами.

[Наприклад: «у тому, що стосується ідентичності, з 30 чоловіків, секс-працівників, які відповіли на запитання, 10 (33.3%) вважають себе гетеросексуалами та 9 (30%) – бісексуалами» (Mariño et al., 2003)].

Внаслідок цього припущення медичні та інші послуги часто надаються вузькоспрямованими та призначеними виключно чоловікам, які ведуть статеве життя із чоловіками. Чоловіки секс-працівники, які обслуговують і жінок або які мають постійні статеві зв’язки з жінками, потребують повного спектру медичних послуг. Більше того, тенденція вважати всіх чоловіків секс-працівників гомосексуалами, може викликати осуд, якщо у пунктах надання послуг чоловік секс-працівник, зізнається, що дотримується іншої сексуальної орієнтації. Вважається, що нестача у

суспільстві знань про сексуальні відмінності та особливості сексуальності може особливо сильно позначатися на чоловіках секс-працівниках; стигма, пов’язана з отриманням грошей за сексуальні послуги, ще більше посилює засудження чоловіків секс-працівників. Такого роду осуд впливає не тільки на чоловіків секс-працівників, а й на їхніх партнерів та родичів; в свою чергу, потреби перших у медичних та інших послугах можуть задовольнятися не у повному обсязі. Жінки, які перебувають у статевих стосунках з чоловіками секс-працівниками, можуть приховувати рід занять своїх партнерів від професіоналів зі страху засудження; це може стати перешкодою для отримання послуг.

Чоловіки секс-працівники, різняться ще й тому, що працюють у різних умовах. У різних країнах світу чоловіки секс-працівники, трудяться серед іншого на вулиці та в інших громадських місцях,  включаючи парки, залізничні та автобусні вокзали, стоянки вантажівок, темні кімнати гей-барів та сауни. Чоловіки секс-працівники можуть працювати і у закладах секс-бізнесу, таких як публічні будинки, масажні салони, бари (включаючи караоке-бари) та клуби гоу-гоу. Вони можуть працювати і самостійно у себе вдома, вдома у клієнта та в готелях, використовуючи для зв’язку з клієнтами інтернет чи інші нові технології. Умови роботи дуже сильно різняться, і це значною мірою позначається на повсякденному житті чоловіків секс-працівників, зокрема на доступі до медичних послуг, безпеки та можливостей створювати власні організації.

Чоловіки секс-працівники, так само як і всі інші секс-працівники, можуть виявлятися різною мірою вразливими, піддаватися маргіналізації або мати різний доступ до ресурсів через міграційний статус, наявність ВІЛ, соціокультурне походження та інші фактори, включаючи вживання наркотиків. Відмінності між чоловіками секс-працівниками часто ігноруються в призначених для них програмах і послугах, включаючи програми з профілактики ВІЛ та лікування від нього та програми підтримки ВІЛ-інфікованих. Необхідно усвідомити це, щоб дати можливість усім чоловікам, секс-працівникам, повною мірою користуватися своїми правами людини, правом на здоров’я та трудовими правами.

ПРОБЛЕМИ ТА ПОТРЕБИ ЧОЛОВІКІВ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ

Непомітність

В обговореннях секс-роботи основна увага приділяється секс-працівницям; іноді йдеться про транс секс-працівників і майже ніколи – про чоловіків.

Проблемам, труднощам, потребам і вимогам чоловіків секс-працівників приділяється дуже мало уваги, порівняно з секс-працівницями та транс секс-працівниками у дослідженнях, наукових та газетних статтях, правових та політичні обговорення та проектах в різних країнах світу. Причин цьому явищу кілька. Перш за все вважається, що чоловіки секс-працівники становлять незначну частину від загальної кількості секс-працівників у світі. Однак, що суттєвіше, про чоловіків секс-працівників «забувають» у деяких обговореннях, оскільки вони не вписуються в «ідеальні» уявлення про секс-роботу, яких дотримуються ті, хто бачить у секс-роботі форму експлуатації та насильства проти жінок. Радикальні феміністські організації, а також інші групи, які дотримуються подібних поглядів, навмисно відмовляються обговорювати чоловіків секс-працівників, оскільки вони не відповідають стереотипному уявленню про жінку-жертву, яка потребує порятунку та реабілітації від «проституції». Чоловіки секс-працівники вибиваються з рамок цих уявлень, оскільки вони ставлять під сумнів теорію, що секс-робота тісно пов’язана з патріархатом, що сприяє пригніченню жінок. Це редуковане  визначення секс-роботи можна вважати проявом структурної гомофобії, коли потреби та запити секс-працівників чоловіків вважаються потребами меншості; їх можна легко ігнорувати і замовчувати в спробі привернути увагу до зусиль радикального фемінізму, націленого те що, щоб покласти край «проституції».

Непомітності чоловіків секс-працівників сприяє і стигма щодо чоловіків, які ведуть статеве життя з чоловіками (ЧСЧ). Це означає, що у більшості ситуацій геям, бісексуалам та/або чоловікам секс-працівникам, складно відкрито визнати свою ідентичність, об’єднатися та відстоювати власні права.

Відкрите визнання ідентичності в деяких випадках призводить до того, що влада чи державні службовці піддають стигмі, дискримінують, переслідують чоловіків секс-працівників. Ця подвійна стигма гомосексуальності та секс-роботи може значно перешкоджати самоорганізації та посилювати непомітність чоловіків, секс-працівників.

Соціоправове становище секс-роботи та гомосексуальності

Так само як і інші секс-працівники, чоловіки секс-працівники часто змушені працювати за рамками закону - або внаслідок прямої криміналізації секс-роботи, або (найчастіше) внаслідок криміналізації іншої діяльності, пов’язаної із секс-роботою. Наприклад, у багатьох країнах діють закони, що криміналізують пошук клієнтів, рекламу, спільну роботу (найчастіше під виглядом боротьби із утриманням громадських будинків) та/або секс у громадських місцях. Все це веде до криміналізації секс-роботи та впливає на те, як можуть і працюватимуть секс-працівники. Для чоловіків секс-працівників існує додатковий рівень переслідувань, пов’язаний із законами, які карають за гомосексуальність та статеве життя з представником тієї ж статі. Так, наприклад, близько 70 країн світу застосовують закони проти содомії, а в багатьох країнах передбачено кримінальне покарання безпосередньо за гомосексуальність. Чоловіки секс-працівники, таким чином, часто змушені працювати під страхом арешту та ув’язнення за зайняття секс-роботою та/або гомосексуальність. Це ставить багатьох чоловіків секс-працівників, в умови подвійної криміналізації, що негативно позначається на їх житті і роботі, і змушує їх працювати приховано, через що вони стають більш вразливими перед насильством і не отримують медичних та інших необхідних послуг у належному обсязі.

Поряд із криміналізацією чоловіки секс-працівники стикаються із соціальною стигмою, як через секс-роботу, так і через те, що їх вважають гомосексуалами. Рівень толерантності або стигми щодо гомосексуальності, а також чинна правова система, спрямована на захист або переслідування секс-працівників, які впливатимуть на ступінь дискримінації чоловіків, секс-працівників, створюючи в більшості випадків перешкоди для безпечної праці, доступу до медичних та соціальних послуг, та звернення до суду у випадках насильства. Такі умови також можуть підігрівати насильство проти чоловіків секс-працівників, змушуючи останніх боятися влади, що беруть участь у здійсненні насильницьких дій проти ЧСЧ або секс-працівників.

Однак у тих країнах, де вища терпимість до гомосексуальності внаслідок традиції активізму та боротьби за права геїв, чоловіки секс-працівники мають менше проблем, ніж їх транс колеги або жінки; в деяких випадках суспільство їх навіть визнає та приймає.

Доступ до послуг з охорони репродуктивного та сексуального здоров’я

Також як і інші секс-працівники, чоловіки секс-працівники вважаються однією з ключових груп населення у глобальній відповіді на ВІЛ та інші інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Дії боротьби з ВІЛ часто спираються на епідеміологічні дані, що свідчать, що серед секс-працівників (СП) та ЧСЧ так само як і серед людей, які вживають наркотики, вищий рівень зараженості ВІЛ. Однак в епідеміологічних дослідженнях ці групи розглядаються окремо, і внаслідок цього даних про чоловіків секс-працівників майже немає. Дуже часто дані по чоловікам секс-працівникам збираються в дослідженнях або серед екс-працівників, або ЧСЧ. Відсутність точних епідеміологічних даних стає причиною того, що послуги з охорони здоров’я неадекватні та не відповідають потребам, оскільки пропонуються окремо ЧСЧ та окремо секс-працівникам. Чоловіки секс-працівники часто не знають, до яких служб їм слід звертатися, і іноді, коли послуги не відповідають потребам чоловіків секс-працівників, відчувають себе виключеними з обох груп.

Чоловіки секс-працівники скаржаться на стигму з боку медичних працівників, якої вони піддаються в центрах надання послуг з охорони репродуктивного та сексуального здоров’я. Нерозуміння особливостей життя чоловіків секс-працівників, включаючи сексуальність, сімейні обставини та робоче середовище, може викликати засудження чоловіків секс-працівників та змушує їх відмовлятися від ідеї звернутися за послугами.

Стигма також обмежує доступ секс-працівників до послуг з профілактики та лікування ВІЛ, а також з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих.

Деякі чоловіки секс-працівники, які живуть із ВІЛ, скаржаться на те, що не можуть отримати належного комплексного лікування, включаючи ліки та діагностику. Стигма, що заважає чоловікам секс-працівникам отримувати послуги з охорони репродуктивного та сексуального здоров’я, знижує ефективність глобальної відповіді на ВІЛ і не дозволяє багатьом чоловікам секс-працівникам з різних країн світу користуватися своїм правом на найвищий рівень здоров’я, включаючи доступ до лікування.

Конфіскація презервативів поліцією як доказ заняття секс-роботою там, де секс-робота вважається кримінальним злочином, є серйозною проблемою для секс-працівників із різних країн світу. Чоловіки секс-працівники часто є об’єктом пильної уваги поліції та беруть активну участь у боротьбі проти використання презервативів у якості речових доказів.

Насильство, юридичний захист та доступ до системи правосуддя

Так само як і інші секс-працівники, чоловіки секс-працівники скаржаться на акти насильства з боку людей, що їх оточують, а судова система, що криміналізує секс-роботу, дуже часто заплющує очі або навіть заохочує такого роду злочини. Проте досвід чоловіків секс-працівників щодо зіткнення з насильством та отримання доступу до системи правосуддя має свої особливості. Чоловіки секс-працівники скаржаться, що поліція та інші представники влади часто переслідують їх і роблять щодо них акти насильства виключно тому, що вони – чоловіки. Для арешту чоловіків секс-працівників часто використовуються закони, які не мають прямого відношення до секс-роботи, такі як закони про  порушення суспільного порядку, бродяжництво, напади, крадіжки та про вживання або продаж наркотиків. Так, наприклад, у 2008 році в Нью-Йорку виявилося, що 81 % молодих чоловіків, які надавали секс-послуги, у минулому зазнавали арешту – втричі частіше, ніж молоді жінки. Більшість арештів проводилося за звинуваченнями, які не пов’язані з «проституцією».

Ці закони дуже часто використовуються для арешту та пред’явлення звинувачень чоловікам секс-працівникам у різних країнах світу, іншими словами, навіть там де секс-робота та/або  гомосексуальність не криміналізовані, чоловіків секс-працівників все одно заарештовують внаслідок дії стигми щодо способу заробляти на  життя.

Чоловіки секс-працівники скаржаться на повсюдне насильство зі сторони поліції. Соціальна стигма та осуд виходять не тільки від державних службовців; в умовах, коли об’єктом стигми є стиль життя чоловіків секс-працівників, поліція має масу можливостей заохочувати чи навіть застосовувати насильство. Чоловіки секс-працівники з різних країн скаржаться на жорстокі дії поліції, тому не слід очікувати, що вони звернуться до поліції чи інших державних службовців у ситуаціях, коли вони зазнають насильства з боку третіх осіб.

Ця стигма може створювати значні перешкоди доступу чоловіків секс-працівників до системи правосуддя там, де інституціоналізовано дискримінацію секс-працівників та чоловіків, які ведуть статеве життя з чоловіками.

Усталені уявлення про чоловічі та жіночі ролі можуть підігрівати насильство проти чоловіків секс-працівників, у яких бачать «порушників» норм маскулінності (мужності). Традиційно вважається, що винагороду за надання сексуальних послуг можуть отримувати тільки "девіантні" жінки. Чоловіки, які займаються секс-роботою, таким чином не лише кидають виклик «нормам» маскулінності, надаючи сексуальні послуги іншим чоловікам, але й суперечать соціальним уявленням про «проституцію» як жіночу професії. Чоловіки секс-працівники, у цій ситуації піддаються додатковій стигмі через не відповідності "нормам" маскулінності, і це може викликати різні форми насильства, включаючи насильство з боку поліції, кримінальних угруповань та цілеспрямоване насильство, пов’язане із гомофобією.

Оскільки більшість правових систем передбачає покарання за гомосексуальність та заняття секс-роботою, чоловіки секс-працівники зазнають насильства і стають об’єктами злочинів на ґрунті ненависті. Спільний ефект кримінального переслідування, стигматизації гомосексуальності та секс-роботи та дискримінації через род занять призводить до того, що чоловіки секс-працівники майже ніколи не подають до суду на вчинені проти них злочини і часто страждають від порушень прав людини без можливості користуватися фундаментальним правом на захист закону.

Мобілізація спільноти та адвокація за права чоловіків секс-працівників

У цій статті ми розповімо про організації, члени НСВП, які мобілізують спільноти чоловіків секс-працівників для боротьби за свої права на здоров’я, права людини та трудові права. Це лише кілька прикладів із множини. У різних країнах світу чоловіки секс-працівники об’єднують свої зусилля на рівні спільноти, щоб їхні голоси були почуті на міжнародному рівні, де вони продовжують заявляти про власні потреби та права. І хоча для багатьох чоловіків секс-працівників кримінальне переслідування секс-роботи та кримінальне переслідування/стигматизація гомосексуальності залишаються перешкодами для того, щоб виступити відкрито, деякі чоловіки секс-працівники стали ключовими публічними фігурами руху за права секс-працівників. За підтримки спільноти ці ключові постаті привертають увагу до потреб чоловіків секс-працівників і відкрито вимагають дотримання прав людини.

Спільнота чоловіків секс-працівників одна з перших стала домагатися об’єднання руху за права секс-працівників з рухами за права інших пригноблених груп, включаючи рух за права ЛГБТК. Перетин проблематики, важливої ​​для чоловіків секс-працівників, з проблемами інших груп, включаючи ЛГБТК, рух за права геїв та рух ключових порушених ВІЛ груп населення означає, що чоловікам секс-працівникам вдалося привернути увагу до своїх цілей та інтересів у багатьох ключових дебатах та обговореннях, що, у свою чергу, привернуло увагу і до більш широкого руху за права секс-працівників. Помітна роль, яку чоловіки секс-працівники грають у русі за права секс-працівників, дозволила похитнути переконання, що «проституція» нерозривно пов’язана з гнобленням та експлуатацією жінок, і дозволила будувати обговорення не на стереотипних уявленнях, а на справжніх відомостях про те, ким насправді є секс-працівники.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Разом з рештою секс-працівників чоловіки  продовжують заперечувати норми, міфи та стереотипи за допомогою участі в активізмі та адвокації, в надії домогтися дотримання прав секс-працівників на здоров’я, їх трудових прав та прав людини. Ми сподіваємося, що ця стаття внесе свій внесок у процес адвокації, приверне увагу до потреб чоловіків секс-працівників, та послужить цінним ресурсом для організацій, що входять до складу НСВП, політиків, людей, які розробляють та здійснюють програми для чоловіків секс-працівників, а також організацій, які хотіли б підтримати спільноти чоловіків секс-працівників.

Нижче наведено деякі рекомендації для цих людей, груп та організацій:

Рекомендації для політиків та розробників програм:

◗ Підтримати заклики секс-працівників до декриміналізації секс-роботи та гомосексуальності;

◗ Визнати, що секс-робота – це робота, якою можуть займатися всі люди, незалежно від гендера, і відмовитися від політики, що будується на переконання, що секс-робота – це форма насильства проти жінок;

◗ Домагатися того, щоб чоловіки секс-працівники, могли повною мірою користуватися захистом закону у випадках вчинення актів насильства проти представників спільноти;

◗ Проясняти конкретні потреби чоловіків секс-працівників для того, щоб медичні послуги -  включаючи послуги з профілактики та лікування ВІЛ та догляду та підтримці ВІЛ-інфікованих – відповідали потребам спільноти і будувались на принципах дотримання прав людини.

Рекомендації донорам

◗ Добиватися того, щоб спільнотам чоловіків секс-працівників, що беруть участь в активізмі та адвокації за свої права, виділялося фінансування;

◗ Домагатися того, щоб у разі виділення фінансування на профілактику ВІЛ, до уваги бралися спеціальні потреби чоловіків секс-працівників; відмовитися від переконання, що ці потреби повною мірою задовольняються у загальних програмах для секс-працівників або програмах для чоловіків, які ведуть статеве життя з чоловіками.

Рекомендації тим, хто безпосередньо працює з чоловіками секс-працівниками

◗ Поважати відмінності всередині спільноти чоловіків секс-працівників та гарантувати, що послуги відповідають численним потребам та реаліям життя чоловіків секс-працівників;

◗ При наданні будь-яких послуг домагатися того, щоб у чоловіків секс-працівників були можливості для самоорганізації та мобілізації.

АКТИВІЗМ ТА ДОСЯГНЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙ ЧОЛОВІКІВ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ В ОБЛАСТІ АДВОКАЦІЇ

Доступ до послуг з охорони здоров’я: Стар-Стар, Македонія, http://starsexwork.org

Стар-Стар була заснована секс-працівниками Македонії у 2008 році; вона бере активну участь у боротьбі за права секс-працівників. І хоча до складу організації входять різні секс-працівники, більшість їх адвокаційних зусиль спрямовано на забезпечення доступу чоловіків секс-працівників до послуг з охорони здоров’я.

Через стигму, пов’язану з гомосексуальністю та секс-роботою, чоловіки секс-працівники стикаються з безпрецедентними гоніннями, систематичним насильством та нерівним поводженням у більшості областей соціального життя. У закладах охорони здоров’я ця стигма проявляється у засуджувальному, негативному відношенні, у порушенні прав на конфіденційність або навіть у відмові надавати медичні послуги.

Як повідомляють члени Стар-Стар, нечуйне ставлення з боку медичних співробітників та дискримінація у медичних закладах часто змушує чоловіків секс-працівників відмовлятися від регулярного тестування на ВІЛ, а тих, хто ВІЛ-інфікований – відмовлятись від початку чи продовження лікування.

У 2013 році Стар-Стар запустила новий проект, розроблений чоловіками, секс-працівниками, та транс секс-працівниками для спільноти.

Проект націлений на мобілізацію та залучення представників спільноти секс-працівників до проведення тренінгів з навчання співробітників охорони здоров’я, включаючи лікарів-фахівців, терапевтів та медсестер, які працюють в установах, що пропонують послуги в галузі ВІЛ для маргіналізованих груп населення. Ці тренінги, які проводять секс-працівники чоловіка та трасгендери під керівництвом перевірених працівників охорони здоров’я та активістів-правозахисників,  присвячені таким питанням як права людини ЧСЧ, транс людей та секс-працівників, дискримінація цих груп у медичних установах, роль, яку медичні працівники грають у полегшенні доступу секс-працівників до добровільних послуг в області ВІЛ, необхідність дотримуватися конфіденційності та поважати гідність найуразливіших пацієнтів тощо. По завершенню всіх навчальних сесій співробітники Стар-Стар створили онлайнову базу даних медичних установ, які надають секс-працівникам послуги в області ВІЛ без засудження, поважаючи їхню гідність. Ця база даних знаходиться на веб-сайті організацій та поширюється серед членів громади.

Ще одним завданням проекту стало надання чоловікам секс-працівникам та їх клієнтам доступу до консультування в галузі ВІЛ та експрес-тестування, яке проводять підготовлені ВІЛ-консультанти.

У ході мобільної соціальної роботи доступ до ВІЛ-послуг отримують не тільки чоловіки, секс-працівники, а й їхні клієнти, більшість з яких складають ЧСЧ. Зрештою, підстави, на які спирається проект та його досягнення будуть представлені у невеликому адвокаційному відео, що описує перешкоди, з якими стикаються чоловіки секс-працівники в отриманні доступу до медичних послуг у галузі ВІЛ, а також дії спільноти щодо покращення вторинного медичного обслуговування. Відео буде розміщено на веб-сайті у загальному доступі для всіх зацікавлених осіб, включаючи медичних працівників та державних службовців.

Побудова спільноти та зниження шкоди: HOOK Online, США, http://hook-online.com

HOOK Online – це проект чоловіків секс-працівників, який здійснюється у Нью-Йорку, США. Він був заснований чоловіками, секс-працівниками, тапроводиться їх силами. HOOK Online націлений на підвищення безпеки чоловіків секс-працівників, за допомогою вибудовування спільноти, обміну інформацією, полегшення доступу до відомостей про охорону здоров’я, управління фінансами та зниження шкоди онлайн, а також проведення низки занять для чоловіків секс-працівників, у рамках програми RENT-U.

У Північній Америці та в багатьох країнах із високим рівнем доходу, велика кількість чоловіків секс-працівників використовують онлайн платформи для зв’язку із клієнтами. Щоб зав’язати стосунки із цими секс-працівниками, співробітники HOOK Online створили веб-сайт, різні розділи якого містять поради з охорони безпеки, інформацію про техніки зниження шкоди при вживанні наркотиків та методах запобігання арештам.

Програма також регулярно організовує онлайн розмови з ліцензованим соціальним працівником.

Ще однією особливістю HOOK Online є розміщення в мережі регулярних інтерв’ю з чоловіками секс-працівниками, зайнятими у різних сферах секс-індустрії. Розповідаючи власні історії, чоловіки секс-працівники виходять за рамки уявлень про секс-працівників як жертв, які не мають можливості самостійно діяти та приймати рішення.

На додаток до онлайн програми HOOK Online проводить заняття для чоловіків секс-працівників. Заняття проводяться на різні теми, такі як самозахист, фінанси та професійний розвиток. На додаток до навчання такі заняття надають безпечний простір, де чоловіки секс-працівники, можуть зустрічатися, не побоюючись стигми та ізоляції.