ПОТРЕБИ ТА ПРІОРИТЕТИ МОЛОДИХ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ

ДОВІДКОВА СТАТТЯ: Потреби та пріоритети молодих секс-працівників, опубліковано на порталі NSWP - 1го лютого 2024

ВСТУП

Потреби молодих секс-працівників (18–29 років) різноманітні, вони набагато вразливіші й стикаються з багатьма структурними перешкодами. При цьому їх рідко запрошують до розробки політики та програм з питань, що стосуються їхнього життя та здоров’я.

Молоді секс-працівники: вступ до теми

Маючи визначення поняття «молоді люди», запропоноване міжнародними молодіжними організаціями та міжнародними донорами, НСВП вважає молодими секс-працівниками людей віком від 18 до 19 років, які надають секс-послуги. Дотримуючись нормативів, закріплених у Міжнародній конвенції ООН про права дитини, НСВП не вважає людей віком до 18 років секс-працівниками.

Молоді люди займаються секс-роботою з багатьох причин, приходять у секс-роботу різними шляхами та по-різному ставляться до свого досвіду. На досвід молодих людей у секс-роботі також впливає множинність ідентичності та систем пригнічення, що особливо справедливо щодо секс-працівників зі спільноти ЛГБТКІ+, мігрантів та секс-працівників інших рас, секс-працівників, які живуть з ВІЛ та вживають наркотики.

ВИКЛИКИ І ПРІОРІТЕТИ

Кримінальне переслідування та політичні обмеження

Хоча каральні закони впливають на секс-працівників різного віку, на групі 18–29-річних позначаються додаткові юридичні обмеження. У деяких країнах шкода пов’язана з законами про вік згоди та законами про покарання за секс до шлюбу. Молодим секс-працівникам, яких переслідують подвійно через міграційний статус, набагато складніше отримати медичну допомогу, домогтися правосуддя та отримати юридичну допомогу, за ними частіше стежить поліція та їх можу депортувати.

Багато молодих секс-працівників користуються інструментами та вебсайтами для реклами, продажу матеріалів та спілкування з іншими секс-працівниками. В останні роки, однак, спостерігається зростання стеження та контролю за мережевими платформами, якими користуються секс-працівники, у тому числі й за тими, де секс-працівники просто спілкуються. Ізоляція, як наслідок, посилює вразливість секс-працівників, оскільки доступ до важливих ресурсів з охорони здоров’я та безпеки, а також підтримки колег виявляється обмежений.

Насильство та недостатній доступ до правосуддя

Основним пріоритетом для молодих секс-працівників є втручання, спрямовані на боротьбу з насильством з боку поліції, клієнтів та інших суб’єктів. Молоді секс-працівники у всіх регіонах скаржилися на крадіжки, здирства та насильство з боку тих, хто видає себе за клієнтів. Багато хто говорив, що їм потрібні тренінги про те, як взаємодіяти з клієнтами та вирішувати конфлікти.

Стигма та дискримінація

Кримінальне переслідування сприяє збереженню стигми та дискримінації, які сильніші щодо молодих секс-працівників через стереотипні уявлення про вік, сексуальність та гендер. Багато молодих секс-працівників бояться, що їх відкинуть, покинуть або позбавлять підтримки, а тому не розповідають друзям та родичам, чим заробляють на життя. Якщо про заняття секс-роботою стає відомо у вищому навчальному закладі, результатом стає стигма, дискримінація та виключення з інституту/університету. Стигма та дискримінація також впливають на можливості знайти безпечне житло та часто стають причиною виселення.

Нарешті, стигма і дискримінація — це значні перешкоди для отримання медичних послуг, внаслідок чого потреби молодих секс-працівників залишаються незадоволеними.

Доступ до послуг та інформації

Потреби молодих секс-працівників у медичних та соціальних послугах залишаються практично незадоволеними. Положення посилює різниця у знаннях про здоров’я, безпечний секс та нерівність у доступі до ресурсів та послуг. У поєднанні з ізоляцією, типовою для багатьох молодих секс-працівників, ці фактори звужують доступ до інформації та послуг. У всіх регіонах молоді секс-працівники хочуть бачити більш якісне навчання медичного персоналу та наполягають на проведенні для них сенситизуючих тренінгів.

У більшості країн немає адресних послуг для молодих людей, а там де вони є, нічого не знають про потреби молодих секс-працівників і не готові ними займатися.

Зв’язки всередині спільноти

Щоб ефективно боротися з ізоляцією секс-працівників, а також зі стигмою, дискримінацією та насильством щодо них, важливо дати молодим секс-працівникам можливість обмінюватися досвідом та знаннями з колегами. Відносини між молодими секс-працівниками та старшими чи досвідченими колегами не завжди складаються вдало, особливо якщо вони працюють в одному фізичному просторі. І хоча старші секс-працівники можуть стати джерелом цінних відомостей, часто між різними поколіннями секс-працівників виникають тертя, ревнощі та ієрархія. Старші секс-працівники не завжди готові підтримувати чи навчати молодих секс-працівників через те, що посередництво у секс-роботі вважається кримінальним злочином.

При цьому знайти молодих секс-працівників непросто, тому що вони рекламують свої послуги онлайн, а не пропонують їх у публічних місцях. Більш того, деякі молоді люди, які надають секс-послуги за винагороду, не вважають себе секс-працівниками. У цих випадках самоорганізаціям секс-працівників ще складніше знайти тих людей, яким участь організації пішла б на користь.

Стратегії розширення можливостей та залучення до участі

Самоорганізації секс-працівників – це центр тяжіння для спільноти; вони використовують різні стратегії для залучення молодих секс-працівників до участі та розвитку їхнього потенціалу. До таких стратегій належить навчання за принципом «рівний рівному» (як у вигляді неформального обміну знаннями, так і у вигляді формального менторства), заходи для розвитку спільноти, використання інтернет-інструментів і соціальних мереж і залучення молодих секс-працівників до організації як співробітників, членів правління, дослідників, аутрич-працівників та ін.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Декриміналізуйте всі аспекти секс-роботи, у тому числі рекламу та надання секс-послуг, участь посередників та користування секс-послугами.

2. Скасуйте закони та політику, що обмежують доступ до інформації, послуг та мережевих платформ, якими користуються секс-працівники різного віку.

3. Вживайте заходів для того, щоб забезпечити молодих людей, які потребують доступного житла та освіти та посилити економічну безпеку. Серед іншого необхідно переконатися, що державні механізми соціального захисту охоплюють і молодих секс-працівників.

4. Забезпечте самоорганізації секс-працівників адекватним стійким фінансуванням, щоб вони могли розвивати потенціал і розширювати можливості молодих секс-працівників та надавати їм цільові послуги.

5. Проводьте навчання під керівництвом секс-працівників для провайдерів послуг, щоб ті надавали молодим секс-працівникам без дискримінації та без порушення прав.

6. Проводьте низько порогові, конфіденційні програми, не вимагаючи від молодих людей відмовитися від заняття секс-роботою чи вживання наркотиків для доступу до них.

7. Шукайте молодих секс-працівників до штату та керівних структур організації та залучайте їх на рівних до всіх етапах роботи програм або служб, що стосуються їх безпосередньо.

8. Ведіть роботу в організації на основі співробітництва, відмовтеся від ієрархії, тому що це допоможе знизити тертя та владний дисбаланс між молодими та старшими секс-працівниками.

9. За допомогою молодих секс-працівників розвивайте цифрову грамотність, присутність у соціальних мережах та послуги аутрич, щоб охоплювати молодих людей, які ховаються від громадськості або живуть в ізоляції.

Інфографіка: Потреби та пріоритети молодих секс-працівників (російською) - NSWP, 2024