ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ГАННОЮ ПРОДАНЧУК, М.ЧЕРНІВЦІ

Коментарі:0

«ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ» – СЕРІЯ ІНТЕРВ’Ю З РЕГІОНАЛЬНИМИ ЛІДЕРКАМИ ТА ПАРАЮРИСТАМИ БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”. Ми говоримо про вплив війни на життя українців, на долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні, порівнюємо, що змінюється з часом, а що залишається незмінним.

ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ:

+38 (067) 450 777 4

+38 (050) 450 777 4

ЗВЕРНУВШИСЬ, ВИ ЗМОЖЕТЕ ПОСПІЛКУВАТИСЬ ТЕЛЕФОНОМ З ПСИХОЛОГОМ, ЮРИСТОМ АБО ОТРИМАТИ КОНТАКТИ СПЕЦІАЛІСТІВ В ВАШОМУ РЕГІОНІ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ ВАМ ДОПОМОГУ ТА ПІДТРИМКУ НА МІСТІ

ЯКЩО ВИ СТИКНУЛИСЬ З ПОРУШЕННЯМ ПРАВ, Ви можете подати заявку та отримати правову допомогу юристів, скориставшись інструментом DataCheck. Для цього завантажте застосунок:

ІТС Datacheck Ukraine для Android

ІТС Datacheck Ukraine для IOS

Сьогодні ми поспілкувались з ГАННОЮ ПРОДАНЧУК – лідеркою ініціативної групи секс-працівниць/ків БО "ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” у м. Чернівці.

Наталія Дорофєєва: Привіт, Ганно! Ти приєдналась до Легалайф наприкінці 2023 року, і я радію, що незважаючи на війну, наша команда поповнюється новими лідерками, яскравими та енергійними. Цікаво узнати про тебе більше, тому давай знайомитись.  Я так розумію, ти порівняно недавно у правозахисному русі, розкажи, з чого все почалось та чим ти займаєшся?

Ганна Проданчук:  Так, я на початку шляху в активістській і правозахисній діяльності. Все почалося із групи взаємопідтримки жінок, які живуть з ВІЛ, куди я прийшла з подругою: бо спочатку «локдаун» а потім «блекаут», бо сирени і  страшно, бо одні друзі змушені тікати від війни за кордон, а інші їдуть на передову захищати свій дім від ворога. Бо не сила терпіти і на одинці гадати «що буде далі…?»; не сила переживати важкий і страшний період початку повномасштабного вторгнення наодинці; пішла, бо в Україні почалась війна…

Знайомство з дівчатами, їх наснага і довіра, їх підтримка і тепло зробили свою справу, і в 2022 році я почала волонтерити, а потім і працювати помічницею координаторки і фасилітаторкою груп «рівна-рівній» в БО «БФ «Позитивні Жінки.Чернівці».  

Мене захоплюють активні і цілеспрямовані люди, які працюють і роблять значущі справи заради тих, кому найважче і чиї права постійно порушують

Ставши частиною БО «Позитивні Жінки» я отримала безцінний досвід. Не втрачала нагоди навчатися, відвідувати потужні заходи і тренінги: марші, форуми, присвячені активізму, фемінізму  і правозахисному руху. 

Особливо мене запалив перший Марш жінок 8-го березня «Коаліції Буковини» в Чернівцях, де слова з гімну України я пошепки проспівала: «…душу й тіло ми положим за нашу країну і покажем, що ми СЕСТРИ КОЗАЦЬКОГО РОДУ!».

Ще були потужні тренінги з ГЗН, Перша Школа фемінізму від БО «Позитивні жінки» для ВІЛ-позитивних жінок у Львові, IХ Всеукраїнський Форум БО «Позитивні Жінки» - та інші заходи, що допомогли сформувати мої погляди, відкрили і змінили мене назавжди.

IХ Всеукраїнський Форум БО «Позитивні Жінки»

НД: Якби тебе спитали: "А хто ця Ганна Проданчук, що за людина?", що б ти розповіла про "неї"? Мене цікавить все, про що ти хочеш і готова розповісти, все, що відбувалось у твоєму житті до війни, до того, як ти потрапила в спільноту.

ГП: Народилась я в особливому і гарному місті Чернівці, яке дуже люблю. Саме тут я переживала радісні і важкі події свого життя, а зараз, як і мільйони українців, переживаю  війну.  Батько трагічно загинув, і мене виховувала мама, яка багато працювала.

У дитинстві я мріяла стати провідницею вагону –  мандрувати, обслуговувати і супроводжувати пасажирів на маршруті прямування потяга. Мрія ця не справдилася, та я не жалкую – під час подорожі чи відрядження, обираючи потяг, я насолоджуюсь.

Я жінка, яка живе з ВІЛ і наркозалежністю майже 20-ть років. Коли мені тільки-но виповнилося п’ятнадцять, померла моя мама.  Поховання лягло на мене важким тягарем,  разом із утратою найдорожчої і рідної людини. Мама – мій приклад для наслідування! Але, залишившись «круглою сиротою», я втратила землю з під ніг і не пішла здобувати освіту  після школи, а шукала розраду на вулиці, і, в решті решт, почала вживати ін’єкційні наркотики - разом з друзями, а потім разом з хлопцем, з яким почала зустрічатися.

У 18-ть років я дізналась, що в мене ВІЛ – це остаточно вбило бажання рятуватися і розвиватися. Я зав’язла у «вуличній» залежності, де поруч з наркотиками були насильство, крадіжки, бійки тощо. А ще виходи з дівчатами СП  на роботу, де вони лишали мене з грошима, щоб їх «не кинули» клієнти. Потім гірше -  позбавлення батьківських прав, втрата житла…  і так до 2008 року.

НД: І як ти все це подолала, можливо, якісь особливі події спонукали тебе до змін?

ГП: Мене врятувала моя подруга, якій я завдячую життям і завжди згадую з теплом, бо, нажаль, її вже не має серед живих. Наташка, кандидатка в майстрині спорту по боротьбі, а в залежності - секс-працівниця, яка тільки но стала на програму ЗПТ, що запустили в Чернівцях. Вона рятувала мене і  вмовляла стати двадцятою в першій групі пацієнтів: «Бо ти погано закінчиш і тебе вб’ють за твій характер…». І я пішла.

Перший рік був складний, та з 2009 року я учасниця ЗТ, а потім і АРТ з  гарною прихильністю до лікування. Я закохалася в доброго, щирого і гарного чоловіка, вирішили народити дитину, і вже 16 років ми разом, як дискордантна пара.

Саме дівчата СП були справжніми подругами і  сестрами у важкі часи виживання на вулиці, давали притулок, ділили зі мною їжу, одяг, лікували і обробляли синці, оберігали, і, з рештою, допомогли мені стати тією, ким я є зараз.   

НД: Аню, твоя історія дуже надихаюча! Поділись з нами та тими дівчатами, які сьогодні, можливо, відчувають схожі проблеми, пов’язані з залежністю, з ВІЛ тощо, що прийшло в твоє життя на місце наркотиків, що мотивує тебе до змін та захоплює?

ГП: Я партнерка гідної  поваги людини та мама дев’ятирічної дівчинки. Мене розуміють, підтримують, знають важливість моєї роботи. І зізнаюся, найбільша моя мотивація – це життя моєї дитини у кращому, вільному світі, де реалізовані, гарантовані і захищені законом права і свободи будь-якої людини.

У мене є хоббі - в’язання. Я насолоджуюсь процесом створення кардиганів зі звичайної пряжі, а моя гордість – еко-килими з перероблених матеріалів. Я нарізаю стрічки з старих речей і створюю особливий і неповторний візерунок. Як на мене, скажу не соромлячись, це справжні витвори мистецтва, які я дарую дорогим для мене людям. Ще догляд за кімнатними рослинами, які мене заспокоюють.., люблю тварин, гори і ліс…

Вільний від роботи час я  приділяю рідним -  коханому чоловіку і найдорожчій, найчарівнішій у світі донечці. Спілкуємось, граємо в ігри, гуляємо містом, готуємо і їмо смачну їжу, ходимо по магазинах. Вони мій скарб, і я відчуваю їх любов і підтримку.

Твори учасниць групи взаємопідтримки жінок, м.Чернівці

НД: Повертаючись до нашої співпраці, Ганно, чому ти вирішила приєднатись до спільноти секс-працівниць?

ГП: По-перше - я люблю працювати «в полі» з людьми і вважаю це своєю «супер-силою».

По-друге – це  стигма і дискримінація, яку я багато разів мусила переживати, бо була одна і не була обізнана та не знала, куди звернутися.  

найбільша моя мотивація – це життя моєї дитини у кращому, вільному світі, де реалізовані, гарантовані і захищені законом права і свободи будь-якої людини

Секс-праця нікуди не зникне, але як криміналізоване явище воно дуже небезпечне для секс-працівниць і людей, які користуються послугами, а ті, хто «тримає» цей бізнес поза законом, продовжують збагачуватись.

Відсутність регулювання робить секс-бізнес кримінальним і тіньовим, СП зазнають фізичного і психологічного насильства, порушення прав і не мають доступу до належної медичної допомоги та правового захисту. Під час надання послуг, більшість СП зазнають насильства, приниження, погроз, побиття, згвалтування та примушування.  СП в зоні ризику захворіти на ВІЛ та ІПСШ, а також є ризики незапланованої вагітності, абортів, викиднів, алко та нарко зажежності, а ще можливі проблеми з психічним  здоров’ям через випадки насильства.

На часі актуалізація для українського суспільства питання легалізації чи декриміналізації. Виведення секс-праці з тіні – це запорука безпеки в цій індустрії. Саме тому я тут, із вами. Вагома і важлива праця і допомога для спільноти секс-працівників України БО «Легалайф-Україна» захопили мене і додали завзяття спробувати себе в лідерстві.

НД: Що тобі подобається у роботі з БО «Легалайф-Україна» та що є найскладнішим?

ГП: Я одразу вподобала відкритість і доброзичливість членів команди, сміливість, взаємопідтримку, важливість мети організації.

Вперше я приймала участь у Всеукраїнському Форумі секс-працівників БО «Легалайф-Україна» - це надзвичайна атмосфера, знайомства, партнерства і обмін досвідом. Такі події дуже важливі для мене, саме там одержуєш безцінний досвід, знання, ідеї, формування власних і здобутих умінь, нових необхідних навичок і можливостей; отримуєш наснагу до активної позиції  і бажання змінювати на краще життя і суспільство.

Всеукраїнський Форум секс-працівників БО "Легалайф-Україна", 2023 рік

Щодо труднощів, то взагалі складно впливати на пост-совкову, патріархальну моральність суспільства, працюючи в країні, де секс-праця є нелегальною і забороненою. Але робити це необхідно, заради запобігання насильству та покращення доступу до правової і медичної допомоги СП.

Починати завжди не легко, та підтримка ІГ, досвід лідерів і їх допомога наснажують і додають сміливості у роботі. Мета  організації - декриміналізації секс-праці в Україні, тож праці багато, і, на щастя, я її дуже люблю!

НД: Як ти вважаєш, щось змінилось у суспільному ставленні до секс-працівників останнім часом?

ГП: На суспільну думку складно впливати, та ми це робимо. Українці віддають життя, втрачають найдорожче, переживають складні часи, заради свободи. Я точно знаю, що частина СП нашої ІГ донатять, коли мають можливість. СП приймають участь у благодійних ярмарках по збору коштів і особисто мене це надихає, не дає падати духом та наснажує до перемог. Будь-яка корисна дія, однозначно дає позитивний результат. Про корисні справи потрібно говорити, подавати приклад іншим,  і ми отримаємо спільну перемогу, яку так омріяно всі чекаємо.

НД: А з якими саме стереотипами стикалась особисто ти, як подібні уявлення впливають на СП?

ГП: Мене обурюють штампи щодо секс-праці, на кшталт: «торгівля своїм тілом», наче інші люди, які працюють, і часто у дуже важких умовах, не використовують своїх тіл?!  Важливо розділяти поняття секс-праця і рабство. Не змішувати поняття добровільності і примусу, бо перше - це вибір дорослої людини, а сексуальне рабство – організоване насильницьке залучення людини до надання сексуальних послуг.

важливо розділяти поняття секс-праця і рабство. Не змішувати поняття добровільності і примусу

Така підміна понять призводить до тяжких наслідків. Стигма заганяє людину в тінь, з’являється самостигма і втрата довіри, страх бути не зрозумілою, покараною і відкинутою. Люди не звертаються по допомогу до медиків і правоохоронних органів. Втрачають зв’язок з суспільним життям і соціальну ідентичність, що веде до неможливості самовизначення. Люди, які обирають секс-працю, не мають страждати, а  мають бути захищені. Тож саме зараз на часі зміни у ставленні до прав людини і її вибору! 

НД: З якими потребами зараз в умовах війни звертаються до тебе СП найчастіше та чим ти можеш їм зарадити?

ГП: Спільнота СП важко переживає війну. Фінансові труднощі унеможливлюють закриття базових потреб людей:  їжа, ліки, одяг, гігієна, борги по комунальним платіжкам і оренді житла.

Нещодавно, під час чергового інформаційного заняття, дівчата  отримали гуманітарну допомогу від БО «Легалайф-Україна» - продовольчі набори, засоби гігієни, павербанки, і щиро дякували, за підтримку в скрутний для всіх час.

Інформаційні заняття з ініціативною групою

СП потребують правових і психологічних консультацій, допомоги у відновлені  і оформленні документів, тощо. Тому надаю параюридичну допомогу, здійснюю супровід і консультації, а за потреби перенаправляю до дружніх спеціалістів. Наприклад, до мене звернулась жінка СП, яка вимушено покинула свій дім в результаті агресії росії. Вона потребувала консультації щодо відновлення РНОКПП для подальшого отримання статусу ВПО. Через відсутність грошей на проїзд  вона не могла цього зробити. Окрім консультації, я допомогла, супроводжуючи її до державної служби, попереду у нас з нею ще отримання довідки ВПО і підписання декларації з сімейним лікарем.

Під час робочого візиту керівництва БО "Легалайф-Україна", м.Чернівці, 2023 рік

НД: Я дякую тобі за нашу розмову і за твою відвертість. Наостанок, маю ще два традиційних запитання до тебе: про що сьогодні мріють СП? та чого ти чекаєш від майбутнього?

ГП: Ми всі мріємо про перемогу! Втомлені і налякані, працюємо, донатимо, допомагаємо, хто як і де може. Авжеж дівчата переживають складні часи і сподіваються на якнайшвидше закінчення війни, мріють про краще майбутнє, що житимуть і працюватиму вільно.

Я вірю в нашу Перемогу і сподіваюся на зняття з СП встановлених законом покарань. В решті решт, люди вийдуть з тіні,  будуть захищені законом  і матимуть право вільно обирати роботу, яку хочуть. А ще зможуть відкрито любити, жити без остраху та з повагою ставитися до досвіду і життя інших.

Публікація інтерв’ю стала можливою завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок та лідерство – Україна», який запроваджується Українським Жіночим Фондом (УЖФ). Відповідальність за зміст інформації несе БО «Легалайф-Україна». Інформація, подана у статті, не завжди відображає погляди Уряду Канади та УЖФ.

Дякуємо БО «100% життя» за підтримку мобілізаційного та адвокаційного розвитку спільноти.

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З НАТАЛЕЮ ЖУРАВЛЬОВОЮ, М.ДНІПРО

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ВІКТОРІЄЮ САХНЕНКО, М.МИКОЛАЇВ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ОЛЬГОЮ СКРЕМІНСЬКОЮ, М.ЖИТОМИР

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З СВІТЛАНОЮ МАКОГОН, М. КРИВИЙ РІГ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З МАРИНОЮ ЧАБАН, М. СУМИ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ОЛЕНОЮ БУБУЛИЧ, М.ВІННИЦЯ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З МАРИНОЮ ПОГОРІЛОЮ, М.ПОЛТАВА

Коментарів: 0