ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З МАРИНОЮ ЧАБАН, М. СУМИ

«ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ» – СЕРІЯ ІНТЕРВ’Ю З РЕГІОНАЛЬНИМИ ЛІДЕРКАМИ ТА ПАРАЮРИСТАМИ БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”. Ми говоримо про вплив війни на життя українців, на долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні, порівнюємо, що змінюється з часом, а що залишається незмінним.

Сьогодні ми поспілкувались з МАРИНОЮ ЧАБАН – лідеркою ініціативної групи секс-працівниць/ків БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” у м. Суми

Наталія Дорофєєва: Привіт, Марина! Ти у Легалайф порівняно недавно, тому давай знайомитись. Як давно ти в правозахисному русі і якими питаннями опікуєшся?

Марина Чабан: Взагалі я в цій сфері працюю з 2009 року. Допомагаю жінкам, які живуть з ВІЛ, прийняти свій статус та жити повноцінним життям. Важливість моєї роботи полягає в тому, щоб ВІЛ позитивні жінки підтримували одна-одну, навчилися відстоювати та захищати свої права, побороли самостигму.  І, звичайно, щоб жінки з ВІЛ безперервно приймали АРТ терапію, що дає можливість звести до нуля вірусне навантаження та уникнути серйозних захворювань, які виникають на фоні ВІЛ-інфекції.

Н: Якщо ти не проти, розкажи будь ласка про себе, про твій життєвий досвід та шлях у правозахисну сферу.

М: Я звичайна жінка, за освітою  кравець 3 розряду. Працювала швачкою на фабриці, потім молодшим медичним працівником на станції швидкої допомоги.

У мене 2 чудові доньки, старша вже доросла, їй 20 років і, до речі, вона мені також допомагає працювати з жінками СП.

Захоплююся пошиттям одягу на ляльок та малюванням. Я радію від спілкування з цікавими людьми, від навчання всьому новому, люблю прогулянки нашим містом, їздити на природу з сім’єю та друзями, обожнюю тварин, особливо собак.

Намагаюсь жити за двома принципами: «Найкращій спосіб позбутися проблем у житті - вирішити їх!», - Роберта Ентоні та “Якщо від вас відвернулися якісь люди – значить життя вас просто позбавило від сміття”,-  Анжелини Джолі.

Мене завжди обурювало несправедливе ставлення до уразливих груп, особливо до жінок. Я ніколи не засуджую людей! Вважаю, що кожна людина, незалежно від того, який вона зробила вибір в житті, має право на особисті секрети та особисте життя!

Це стало моєю головною метою - змінити відношення суспільства до ВІЛ-позитивних людей!

Все почалося з того, що мене запросили працювати до СОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» на посаду соціального працівника. Працювала з жінками, які живуть з ВІЛ, вагітними та породіллями. На той час наша організація тісно співпрацювали з  центром СНІДу та волонтерами. У 2018 році з лютого місяця почала працювати в БО «Позитивні жінки» на посаді регіональної координаторки у Сумській області. Продовжую працювати з ВІЛ-позитивними жінками.

Н: Може пригадуєш якісь особливі моменти, події, що зацікавили тебе в цій діяльності та спонукали присвятити цьому своє життя?

М: Так, перша акція, в якій я приймала участь, присвячена до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Цілий тиждень ми з колегою ходили до шкіл та проводили невеликі лекції про ВІЛ для старшокласників. Цікаво було спостерігати за проблемними підлітками, як вони реагують на цю тематику. Діти запитували про наслідки наркозалежності, що таке ВІЛ та як він передається. Як зараз згадую, нас запросили до однієї школи, в якій був так званий «проблемний клас».

Після відвертого спілкування з дітьми я вже твердо вирішила присвятити себе цій справі.

Н: Марина, з огляду на твій досвід роботи в різних організаціях, з різними групами, чи бачиш ти якісь особливості у  роботі з секс-працівницями, можливо складнощі?

М: Раніше на посаді представника ініціативної групи БО «Легалайф-Україна» в Сумському регіоні працювала Яна Дейнека. Вона запропонувала попрацювати в цьому напрямку, я не одразу погодилася, тому що ця категорія для мене нова, інформації зовсім нуль,  досвіду роботи  - взагалі не маю. Мені був потрібен час, щоб подумати та зважити. Чи зможу я? Але я погодилася, і  скажу, що з початку мені було нелегко.

Мені до вподоби, коли жінки від отриманої допомоги радіють та висловлюють подяку. Я «кайфую» від того, що змогла допомогти.

Найскладніше для мене те, що ця категорія  нова,  не має більш розгорнутої інформації на просторах інтернету. А ще з початку було дуже важко утримати увагу жінок на інформаційних заняттях, бо деякі з них бувають під наркотичним впливом, або їм просто не цікаво. Але я намагалась зробити ці зустрічі корисними для них, шукала актуальну для них інформацію, і в мене поступово почало виходити.

Н: Я часто запитую у наших лідерок, і тебе спитаю теж, чи бувають у тебе думки все кинути, піти в іншу сферу?

М: Був важкий момент в моєму житті, коли я пішла, бо виснажилась морально та фізично від спілкування з клієнтками, втомилась від  їхніх проблем. Думаю, це було вигорання від роботи.  Потрібно було відпочити та розрядитися. Все ж таки 12 років роботи в такій сфері занадто виснажливо для будь якої людини. Але через пів року я знову повернулася, бо зрозуміла, що це мій шлях і потрібно пройти його до кінця.

^{Фото BBC Україна: Наслідки авіаудару по цивільній інфраструктурі Сумщини 24 березня 2023 року}

Н: Марина, ваше місто майже на кордоні з росією, частина області була окупована, потім було звільнення, зараз продовжуються постійні обстрілі тощо. Як це все впливає на життя в регіоні, зокрема на жінок секс-працівниць?

М: Думаю, що війна вплинула на кожну людину в нашій країні! Тривога, страх  за своє майбутнє, проблеми зі сном, агресія, емоційне вигорання, непорозуміння та конфлікти в родинах. На протязі останнього року подорожчали оренда житла, комунальні послуги, продукти харчування, і, я помічаю, що зростає кількість конфліктів в сім’ях саме через хитке матеріальне становище.

Через загальне подорожчання, звичайно ж, ціни на секс послуги теж зросли. Але, коли наше місто було в окупації, то, взагалі, про яку роботу можна було говорити. В маркетах не було продуктів, в  аптеках не було ліків, міський транспорт взагалі не їздив. Приватні підприємці  торгували продуктами прямо на вулиці, вистроювалися величезні черги. Серед людей відчувалося негативне напруження. Світло давали погодинно, іноді не було води. Виживали всі, хто як міг.

Після звільнення, поступово була введена комендантська година до 21.00 год, і це дало змогу жінкам підзаробити. Звичайно, цього не було достатньо, щоб забезпечити себе та своїх близьких, але перебитися якийсь час було можливо.

Згодом потроху все налагодилося, але потрібно було пристосовуватися до нових реалій життя. Молоді дівчата СП поєднують роботу онлайн, вебки та виїзди в інший регіон. Деякі  жінки, яким я надаю послуги, продовжують працювати  попри ризики,  тому що не мають іншого джерела доходу.

Н: Поділись будь ласка, з чим вони звертаються до тебе найчастіше, що їх турбує насамперед та яку підтримку ти маєш змогу запропонувати СП?

М: Найчастіше дівчата, з якими я працюю та спілкуюся, звертаються за гуманітарною допомогою, бо це є на даний час в пріоритеті. Кожного місяця я надаю жінкам гуманітарні набори у вигляді продуктів харчування та гігієнічних наборів.

Поки йде війна в нашій країні, жінки з уразливих груп будуть потребувати різної кваліфікованої допомоги. Почастішали звернення за психологічною та юридичною допомогою, бо останнім часом все більше виявляються випадки домашнього насильства. На жаль, деякі з дівчат замовчують насильство в сім’ї  і не хочуть звертатися за допомогою.

Як правило, я консультую, надаю пораду, як краще вчинити та куди звернутися, до якого спеціаліста. Взагалі, все залежить від ситуації. Моя ціль  надати пораду, навчити та прослідкувати, як жінка впорається зі своєю проблемою. Якщо не виходить, тоді я допомагаю.

Також, ми проводимо інформаційні заняття для жінок СП на базі Кабінету зменшення шкоди. В процесі співпраці з моєю партнеркою то  регіональною представницею БО БФ «Волна» Яною Дейнекою, ми домовилися запрошувати на заняття кваліфікованих спеціалістів: психологів, юристів, лікарів - інфекціоністів та гінекологів. Ми вважаємо, що це дасть позитивний результат, тому що жінки отримають надійну інформацію та кваліфіковані відповіді на запитання.

Н: А ще хтось у вашому місті допомагає СП вирішувати ці проблеми, окрім Легалайф?

М: В нашій ініціативній групі СП є ЖЖН та ЖЖЛ {ЖЖН - жінки, які живуть з наркозалежністю, ЖЖЛ - жінки, які живуть з ВІЛ}, тому допомагають організації, що працюють з цими категоріями: Клуб «Шанс», БО «Позитивні жінки», БФ БО «Волна» тощо. Робота з партнерами налагоджена вже давно.

В жовтні я відвідала ГО «Сумське громадське коло», розмовляла з керівником організації, як результат, ми спланували на наступний рік гуманітарну та психосоціальну допомогу для жінок СП.

Я думаю, що потрібно більше розповідати про організацію, про жінок СП, тому що, насамперед, це все ж таки - Жінки! А хто, як живе, де працює, це вже вибір кожного! І не потрібно засуджувати!

Н: БО "Легалайф-Україна" вже багато років впроваджує різні заходи з інформування суспільства, намагаючись знизити рівень стигми та дискримінації щодо СП. На твою думку, щось змінилось у суспільному ставленні до секс-працівників та ЛЖВ, ЛЖН спільнот останнім часом?

М: Наше місто не мегаполіс, воно невелике і, на мою думку, більшість людей живуть «консервативно». Тому, чесно кажучи, я великих змін  не відчула, можливо є незначні.

Думаю, що все залежить від того, наскільки люди володіють інформацією в цій тематиці, відповідно, чекаємо позитивного або негативного  відношення.

За час роботи в цій сфері я чула від людей багато негативних висловів щодо СП, ЛЖН, ЛЖВ.  Всі ці категорії стикаються з навішування ярликів, з недовірою, знецінюванням їх як особистості, психологічним тиском  та словесними образами. Звичайно такі уявлення шкодять СП, тому що впливають на їх самооцінку, самореалізацію, на вибір сфери діяльності,  на партнерські стосунки.

Н: Марина, дякую тобі за нашу розмову! Традиційно, питання наостанок: як вважаєш, про що сьогодні мріють СП? І на що особисто ти сподіваєшся в майбутньому, що могло б зробити життя секс-працівників безпечнішим і кращим?

Я сподіваюся, що легалізують секс-працю, щоб жінки СП могли спокійно працювати.

А жінки СП, впевнена, всі мріють про мир в нашій країні, про щасливих дітей, про безпечну та стабільну роботу.

Публікація інтерв’ю стала можливою завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок та лідерство – Україна», який запроваджується Українським Жіночим Фондом (УЖФ). Відповідальність за зміст інформації несе БО «Легалайф-Україна». Інформація, подана у статті, не завжди відображає погляди Уряду Канади та УЖФ.

Дякуємо БО «100% життя» за підтримку мобілізаційного та адвокаційного розвитку спільноти.

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З НАТАЛЕЮ ЖУРАВЛЬОВОЮ, М.ДНІПРО

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ВІКТОРІЄЮ САХНЕНКО, М.МИКОЛАЇВ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ОЛЬГОЮ СКРЕМІНСЬКОЮ, М.ЖИТОМИР

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З СВІТЛАНОЮ МАКОГОН, М. КРИВИЙ РІГ