ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ПОЛІНОЮ ШИШКОВОЮ, М.КИЇВ

«ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ» – СЕРІЯ ІНТЕРВ’Ю З РЕГІОНАЛЬНИМИ ЛІДЕРКАМИ ТА ПАРАЮРИСТАМИ БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”. Ми говоримо про вплив війни на життя українців, на долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні, порівнюємо, що змінюється з часом, а що залишається незмінним.

Сьогодні ми поспілкувались з ПОЛІНОЮ ШИШКОВОЮ – лідеркою ініціативної групи секс-працівниць/ків БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” у м. КИЇВ.

"Поліно доєдналась до нас у березні минулого року. За цей час багато було зроблено для розвитку ініціативної групи та підтримки СП у Києві,  тому мені було цікаво про це почути «з перших вуст». Також я хотіла більше узнати про неї особисто, про її світогляд та мотивацію. Питань було багато, і я вирішила умовно поділити наше інтерв’ю на три блоки – особиста історія та життєвий досвід Поліни, потреби та послуги для СП у м.Київ,  суспільне сприйняття секс-праці в Україні", - Наталія Дорофєєва.

ОСОБИСТА ІСТОРІЯ ТА ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД

Поліно, розкажи про себе –  де ти народилась, де навчалась, ким мріяла стати, чим займалась тощо?

Поліна: Народилась я у місті Конотоп Сумської області в сім’ї середнього достатку. Мама працювала на швейній фабриці у одному з відділів офісу, але з часом фабрику закрили, і вона пішла здобувати нову освіту психолога. Батько спочатку робив в лісгоспі, а потім в райавтодорі.

Мріяла стати… це складне питання. Я не була наївною дитиною, я не мріяла стати кимось, просто хотіла знайти шлях, як заробити грошей. Щоб не жити, як оточуючі, а займатися своїми справами, не гаючи часу на низькооплачуваній роботі. Надто багато людей застрягають по вуха у роботі, не маючи уявлення навіщо, а потім довго жаліються, як швидко минула молодість, скінчились сили та життя пройшло повз них. У мене немає таких проблем, я розділяю життя на етапи та, час від часу, аналізую, десь раз на півтора місяці. Мої мрії більш ніж справдились на даний проміжок часу. Невдовзі планую купити мотоцикл, активно відкладаю на це.

В школі я навчалась добре, але коштів на довгий період байдикування у вищому навчальному закладі у нас не було. Тому за півтора роки вивчилась в Києві на перукаря модельєра та пішла працювати. Жила, де могла собі дозволити, займалась всім, що попадалося: від разових доставок, прибирань та догляду за літніми людьми до перукарських послуг, базового медичного догляду та послуг в різних сферах.

Що ж таки привело тебе у БО «Легалайф-Україна»?

В мене вже був деякий волонтерський досвід з початком повномасштабного вторгнення, коли подруга запропонувала спробувати себе в цій діяльності. Ми з моєю колишньою дівчиною займалися пара юридичним супроводом трансгендерних дівчат для отримання документів. Протоптували стежку, вчили лікарів та персонал паспортних столів коректно себе поводити та правильно заповнювати документи.

За цей рік, що ти займаєшся мобілізацією спільноти та надаєш підтримку СП, напевно, вже можеш проаналізувати, що подобається у роботі в БО «Легалайф-Україна», які є складнощі, чи готова ти й надалі продовжувати захищати права СП?

Подобається колектив, Наталія Ісаєва як керівник. Мені ніхто не заважає експериментувати в роботі, ніколи не застосовують булінг, а це, до речі, велика рідкість. З мого досвіду жіночі колективи не такі привітні, і в них зовсім нелегко працювати.

Найскладніше в цій роботі - це усвідомлювати, що неможливо надати певні види допомоги, а організації, що теоретично могли б допомогти людині, просто роблять дивні висновки про персону, навіть не бачивши її. Це і відрізняє стиль роботи Легалайф-Україна від інших благодійних організацій: тут ніхто не поспішає з висновками та не відсікає одразу ж людину, яка може здаватися дивною на перший погляд або її проблеми видаються не надто потребуючими допомоги.

Але мені не складно аж настільки, щоб кинути. Для мене ця робота є шансом реалізовувати свій потенціал, допомагати людям, заводити нові знайомства. Бо якщо кидати все, що складно, можна одного разу перестати отримувати роботу взагалі. Ви не досягнете благополуччя, якщо не будете жертвувати тим, що дороге вам. Мені цінний мій час, і я жертвую його тим, хто потребує моєї допомоги.

Поліно, у нашій сфері часто доводиться працювати у вихідні та поза робочим часом, чи залишається у тебе час на себе? можливо є якесь хобі чи захоплення?

У мене є базові варіанти проведення часу: медитативні заняття – це готування їжі (особливо страв азійської кухні), невеличкі подорожі (хоча б в область проїхатися, глянути, як там люди живуть), малювання, макіяж комусь зробити (у мене для цього є подруга Настя). Медитативно - робочі активності – це прибирання житлових та не житлових приміщень, зазвичай, це дуже довго, але добрий результат піднімає трохи настрій.

ПОТРЕБИ ТА ПОСЛУГИ ДЛЯ СП У М.КИЇВ

Поговоримо про зміни, що ти спостерігаєш у житті СП та на ринку секс-праці.  Як війна вплинула на особисте життя та побут секс-працівників?

Через багатовікову стигматизацію позашлюбного сексу в українській культурі, відношення до жінок, які займаються сексом за винагороду, дуже неоднозначне… чи, скоріше, зневажливе. Тому дуже часто їм складно знайти партнера, який буде їх підтримувати та поважати. Часто буває, що це чоловіки, які самі знаходяться в складних життєвих обставинах. У кризових ситуаціях такі чоловіки починають додавати проблем своєю поведінкою, виміщати свої негативні емоції на партнерку. Це зараз одна з проблем, яку не видно на перший погляд, але цього все більше, та це має суттєвий вплив на життя секс-працівниць.

Якщо говорити про умови праці та заробітки СП у Києві, щось змінилось, враховуючи обстріли, комендантську годину та інші наслідки війни?

Звичайно. Під час відключень світла робота та пошук місця для зустрічі з клієнтом дуже ускладнюються. Зменшився проміжок часу, коли можна працювати. Недобросовісні клієнти цим користуються і заманюють до себе на ніч, а потім платять менше або, взагалі, не платять.

Було кілька випадків, коли клієнт замовляв дівчину на ніч до себе в село під Києвом, а з початком комендантської години діставав вогнепальну зброю та погрожував. Одна з постраждалих тікала від нього зовсім гола через паркан. Дана інформація була доступна тільки в закритому чаті секс-працівниць в телеграмі. Контингент чату – це дівчата 18-25 років, які шукають клієнтів виключно онлайн. Якщо б не цей чат, постраждало б більше людей. Зараз ввели ще й штраф за порушення комендантської години, а це додає ще більше ризиків попасти на шантаж.

Клієнтів стало менше, але військових серед них побільшало, частіше за все, це не місцеві. Ціни виросли в середньому сегменті, а в низькому - спостерігається демпінг цін за рахунок молодих ВПО. Взагалі, молодих СП, які раніше не займалися, а сьогодні вимушені йти у секс-працю, стає  все більше - студентки ВНЗ, ВПО та матері одиначки.

Взагалі, молодих СП, які раніше не займалися, а сьогодні вимушені йти у секс-працю, стає  все більше...

До того ж через нестабільну ситуацію в країні багато людей, що полюбляють сексуальні девіації, все легше знаходять виконавців своїх примх по демократичним цінам. СП вимушені погоджуватись на ризиковані практики та послуги, яких раніше не надавали. Це незахищений оральний секс в усіх можливих його проявах, таких як: мінет, кунілінгус прийом, кунілінгус при обслуговуванні бісексуальної пари, анілінгус (до речі, один з найнебезпечніших видів оральних практик). А також фістинг та страпон в активній ролі практикують частіше, фістинг та анальний секс прийом без додаткового захисту та підготовки.

Молоді дівчата зараз вважають більш безпечним працювати в салонах та менс клабах. Але не завжди вони отримують саме ті гроші та умови праці, що їм обіцяють. Трапляється різне: примушують виконувати замовлення з небажаними видами сексу, шантажують та вимагають гроші за збереження анонімності, записують та використовують відео з послугами для шантажу клієнтів. Це все стало в рази гостріше саме зараз, ніж за останні 9 років моїх особистих спостережень.

. СП вимушені погоджуватись на ризиковані практики та послуги, яких раніше не надавали

Деякі намагаються перейти в вебкам, бо це безпечніше для життя або активно шукають легальну роботу. Клієнти під час війни можуть бути психічно нестабільними, кожен по-своєму. Це не обов’язково військові з ПТСР, частіше це просто люди з недіагностованими психічними порушеннями. Їх стало помітно більше з початком повномасштабного вторгнення, напевно, через високий рівень стресових ситуацій.

Чого насамперед потребують сьогодні СП, з якими проблемами звертаються до тебе?

Секс-праця не дає стабільного доходу. Це не як у кіно: вийшла на трасу та одразу черга з клієнтів, і всі такі чемні та гроші дають просто так. Тому, час від часу, дівчат виручають лише продуктові та гігієнічні набори, що вони отримують від Легалайф-Україна.

Часто СП мені дзвонять поговорити про життя, бо  ні з ким обговорити деякі речі, особливо стосовно роботи. Якщо кожен день відчувати власні переживання, зневагу та дискримінацію від оточуючих, звісно виникають психологічні проблеми.

Не надто часто, але звертаються і з правовими питаннями. Зазвичай, це проблеми з лікарями, які поводять себе професійно тільки, якщо за ними спостерігає третя особа. Тобто, сиджу поряд з клієнткою в кабінеті і, як коршун дивлюся в очі медперсоналу та лікарів *жарт*.

Як ти вважаєш, чи є в цих жінок спроможність вирішувати ці проблеми самостійно, без твоєї допомоги?

Я б збрехала, якщо б сказала, що без мене проблеми не вирішити. Ці жінки все життя вирішують самі свої проблеми. Якщо допомоги не було дуже довго в житті, то людина розраховує тільки на власні сили. Зокрема, секс-працівниці звикли дуже мало жалітися на насилля. Це, насамперед, сильні жінки, які намагаються не виглядати слабкими за будь-яких обставин. Але інколи є потреба, наприклад,  піти від аб’юзера, знайти безпечне місце для цього або кошти на оренду житла. Секс-працівниць не надто раді бачити в шелтерах для жінок, що зазнали насилля.

Тож, якщо звертаються та виходить допомогти, дівчата приємно здивовані та раді.  Будь-яка допомога робить їх життя більш повноцінним та полегшує складні ситуації.

Поліно, розкажи докладніше, яку саме допомогу ти надавала протягом минулого року СП як лідерка ініціативної групи?

По-перше, як я вже казала, це гуманітарна допомога: я видаю продуктові, гігієнічні та інші набори дівчатам в рамках проєктів БО «Легалайф-Україна».

По-друге, це пара юридична допомога. Зазвичай, це стосується отримання послуг у ПНД, поліклініках та в інших медичних закладах. Рідше у ЦНАПах міста Києва. Останнє моє улюблене, здається мене пам’ятають в Оболонському, де зробили багато документів для трансгендерних жінок та дівчат. Процедуру там знають дуже добре і виконують заміну в найшвидші терміни. А головне, вони завжди супроводжують дівчину по кабінетах та кажуть теплі слова. Останнього разу сказали: «Дівчино, ви молодець, що наважились міняти паспорт, всього вам найкращого в житті».

Як приклад пара юридичної допомоги, нещодавно допомагала клієнтці змінити сімейного лікаря, щоб пройти повне обстеження організму. Вона зараз виконує всі рекомендації та чудово співпрацює з молодою лікаркою.  У іншої жінки через дискримінацію були труднощі з відновленням паспорту, бо вона мала явні ознаки вживання наркотичних засобів. В одному з державних закладів нас протримали у черзі до кінця робочого дня та потім прийняли, але відмовили в обслуговуванні по надуманим причинам. Наступного дня ми знайшли чудову працівницю, яка зробила все і поводилась з нами максимально чемно.

Також систематично проводжу інформаційні заняття для СП. Багато говоримо на різні актуальні теми. Щомісяця проводимо міні опитування, щоб визначити тематику зустрічей. Зазвичай, за місяць охоплюємо 4 основні теми, що пов’язані з медициною, історією розвитку секс-праці та її регулюванням в інших країнах, обговорюємо правові питання, влаштовуємо розважальні активності.

Ще маю від дівчат заявочки на культурний відпочинок, наприклад, відвідати музей чи більше зустрічатися групою поза офісом. Це пов’язано з інформаційним голодом. Я дуже добре розумію цю потребу. Через самостигму, багатьом важко відвідувати культурні події та деякі громадські місця. Коло спілкування зазвичай не сприяє таким активностям. Мій супровід допомагає їм відчувати впевненість. Їм подобається, що я буваю у них на роботі або по місцю проживання та спілкуюся з ними на рівних, і це бачать люди навколо. Це допомагає їм відчувати себе у суспільстві впевненіше.

На твою  думку, чи можливо сьогодні отримати допомогу для СП від приватних осіб, підприємців чи бізнесу?

Не надто сподіваюсь на таке. Бо це не престижно, та навряд чи суспільство схвалить це. Вже мені деякі особи казали, що краще б ви допомогли пенсіонерам, дітям чи «нормальним» багатодітним сім’ям, аніж «повіям». Стигматизація – це перше, що потрібно подолати. І тоді все зміниться, так само, як у випадку ЛГБТ спільноти. Більше видимості, більше історій людей,  як результат -  більше розуміння суспільства.

СУСПІЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ СЕКС-ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Очевидно, що однією з основних проблем СП – є стигма та, як наслідок, дискримінація. На твою думку, щось змінюється у суспільному ставленні до секс-працівників, ЛГБТ, ЛЖВ та інших спільнот з часом?

Раніше було більше міфів про ВІЛ, я багато говорю зараз про це з баристами в кав’ярнях, банківськими працівниками, різними людьми різного віку. Сьогодні вже набагато більше питань, ніж сліпих упереджень. Але залишилися стереотипи на кшталт: «мене це ніколи не буде стосуватися, бо я з іншого соціального середовища», частіше за все так кажуть люди старші 35 років. Хто молодше, не тішать себе такою думкою.

Одного разу бариста запитала, чи є в мене з собою оральний тест на ВІЛ та попросила допомогти провести тестування. Тобто молодь більше думає про безпеку та використання презервативів, ніж люди середнього віку. В секс-праці саме чоловіки середнього та старшого віку пропонують або наполягають зайнятися незахищеним сексом. Їх сексуальна грамотність буває обмеженою або взагалі відсутня. Вони, наприклад, часто думають, що неможливо щось підхопити через оральний секс без презервативу.

Щодо СП, то останнім часом знову активізувались «блогери», які приховано знімають дівчат на їх на робочих місцях та викладають у мережу. Вони вважають доречним зневажливо спілкуватися та принижувати гідність секс-працівниць. Зараз одна з учасниць нашої ініціативної групи займається моніторингом таких відео. Силами групових скарг від спільноти ми будемо домагатися, щоб канали з таким контентом на ютуб були заблоковані, без попередніх перемовин та бесід з авторами.

Як гадаєш, що могло б позитивно вплинути на ставлення суспільства до секс-праці та до людей у цій сфері?

Розуміння того, що секс-послуги, це: не «легкі гроші», не спосіб «нічому не навчатися і нічого не робити», що це просто робота і багато хто може опинитися в обставинах, коли тільки такий заробіток доступний. Ніяка професійна діяльність не може характеризувати людину в її не робочий час. В особистих відносинах, на вулиці, в магазині, у під’їзді – це просто такі самі люди.

Поліно, я дякую тобі за таку змістовну розмову та за твою відвертість. Залишились до тебе два традиційних запитання: про що сьогодні мріють СП?

Про день, коли зможуть відчути себе людьми не другого сорту, а повноцінними членами суспільства, до яких ставляться так само нормально, як і до інших. Мріють про захист від поліції, відсутність осуду від медичних працівників, про здоров’я, прийняття від близьких та рідних.

А які твої очікування від майбутнього, що повинно відбутись, щоб якість та безпека життя секс-працівників покращились?

Тільки подолання стигматизації в суспільстві, як перший крок, може змінити швидкість досягнення нормального життя для секс-працівників та працівниць. З таким ставленням, як зараз, важко досягнути хоч якогось результату. Тому багаторічна боротьба Наталії Ісаєвої за права спільноти  – титанічна. На мою думку, зовсім скоро ця мета буде досягнута. Декриміналізація секс-праці відбудеться, рано чи пізно.

Публікація інтерв’ю стала можливою завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок та лідерство – Україна», який запроваджується Українським Жіночим Фондом (УЖФ). Відповідальність за зміст інформації несе БО «Легалайф-Україна». Інформація, подана у статті, не завжди відображає погляди Уряду Канади та УЖФ.

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З НАТАЛЕЮ ЖУРАВЛЬОВОЮ, М.ДНІПРО

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ВІКТОРІЄЮ САХНЕНКО, М.МИКОЛАЇВ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ОЛЬГОЮ СКРЕМІНСЬКОЮ, М.ЖИТОМИР

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З СВІТЛАНОЮ МАКОГОН, М. КРИВИЙ РІГ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З МАРИНОЮ ЧАБАН, М. СУМИ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ОЛЕНОЮ БУБУЛИЧ, М.ВІННИЦЯ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З МАРИНОЮ ПОГОРІЛОЮ, М.ПОЛТАВА

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ГАННОЮ ПРОДАНЧУК, М.ЧЕРНІВЦІ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ІРИНОЮ ЄМЕЛЬЯНОВОЮ, М.ЛУЦЬК

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З СВІТЛАНОЮ РЄЗНІК, М.ЧЕРКАСИ