ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З СВІТЛАНОЮ МАКОГОН, м. КРИВИЙ РІГ

«ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ» – СЕРІЯ ІНТЕРВ’Ю З РЕГІОНАЛЬНИМИ ЛІДЕРКАМИ ТА ПАРАЮРИСТАМИ БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА”. Ми говоримо про вплив війни на життя українців, на долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні, порівнюємо, що змінюється з часом, а що залишається незмінним.

Сьогодні ми поспілкувались з МАКОГОН СВІТЛАНОЮ – лідеркою ініціативної групи секс-працівниць/ків БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” у м. Кривий Ріг

Наталія Дорофєєва: Привіт, Світлано! Я знаю, що до роботи у Легалайф, у тебе було зовсім інше життя. Якщо ти не проти, розкажи коротко про свою долю та перші кроки у правозахисті.

Світлана Макогон: Добре, я не проти. В правозахисному русі я вже шість років, працюю з секс-працівницями, з людьми з наркозалежністю, з жінками, які постраждали від насильства тощо.

До цього дійсно в моєму житті було багато пригод, але були й падіння, дуже низькі падіння. Зараз мені 53 роки, тридцять з них я вживала наркотики, заробляючи на дозу та життя крадіжками. Я була кишенькова злодійка і три рази відбувала покарання за крадіжки, у Кривому Розі мене знають у кожному райвідділку. Так було, і я думала “ну, що ти зробиш, така доля”. Але я точно хотіла життя кращого для себе та своїх дітей – в мене чудові двійнята, і це найдорожче і найкраще, що в мене є у житті. Вже зараз я розумію, що долю ми самі собі обираємо.

 «Точкою відліку» початку «моїх» змін, я вважаю нашу першу зустріч з Наталкою Ісаєвою. Тоді команда БО «Легалайф-Україна» вперше приїхали до нас у Кривий Ріг. На цю зустріч мене та інших дівчат покликала Олена Пилаєва з БО «Громадське здоров’я».

Під час розмови з нами Наталя говорила про проблеми, з якими стикаються секс-працівниці, про поліцейських, які порушують права секс-працівниць, про результати роботи БО «Легалайф-Україна» з захисту прав секс-працівниць. Вона відверто розповідала про себе, про свій досвід у секс-праці та мотивацію до створення самоорганізації секс-працівників. Це були перші миті, коли я почала розуміти, що між нами багато спільного.

Протягом життя я і сама стикалась з несправедливістю, але тоді не замислювалась, що мої права порушуються, що я взагалі маю якісь права, не розуміла, до кого можна звернутися за допомогою та й не сподівалась на якусь підтримку. До цієї зустрічі я засуджувала дівчат, які заробляють секс-працею, але моє ставлення змінилось. На цій зустрічі я відчула, що, якщо секс-працівниці можуть [захищати та відстоювати свої права та інтереси], то і я теж так хочу, і здатна це робити.

Так все і почалось. Після цієї зустрічі, я багато навчалась - у “Школі лідерів” від «Легалайф-Україна» та на інших тренінгах, отримувала допомогу психолога Наталі Мельніченко, вивчала досвід команди Легалайф, що були поруч.

Тоді ж вперше я приймала участь у публічних акціях та флешмобах у Києві, і це було ВАУ: ми малювали плакати, вигадували слогани та меседжі, складали сценарії, а потім ще позували для фото та давали коментарі для ЗМІ. На першому моєму Марші жінок 8 березня мене вразила кількість учасниць/ків та їх сміливість заявляти та відстоювати свої права, намагаючись зробити наш світ кращим… Це було цікаво та захоплююче…

Так почались внутрішні та зовнішні зміни у моєму житті, стали з’являтись нові люди, які впливали на мене і мій світогляд. Я познайомилась з активістами спільноти людей з наркозалежністю ВОЛНА та ВОНА. І теж відчула, що, незважаючи не те, що всі ми різні, наші пріоритети та досвід дуже схожі між собою.

Поступово в мені зростало бажання захищати не тільки свої права, а й допомагати тим, хто цього потребує, хто опинився в таких умовах, в яких колись була я. Вважаю, що в мене добре виходить, і я отримую задоволення від того, що роблю. Це надихає мене, завдяки чому я вже 5 років як вийшла з програми замісної терапії та не вживаю наркотики.

НД: А що найбільше тобі подобається у роботі з БО «Легалайф-Україна»?

СМ: Подобається те, що в організації все прозоро та на благо секс працівників. Головне для мене – це відчуття єдності, команда. Ви стали мені рідними і, здається, що все життя так і було.

НД: Свєта, розкажи, як живуть зараз секс-працівниці у Кривому Розі? Що відбувається у сфері секс-послуг?

СМ: Багато з дівчат поїхали на захід, зокрема до Львова, і там продовжують надавати секс-послуги.

Ті СП, що залишились, продовжують працювати. Але постійні тривоги та обстріли, комендантська година – все це дуже ускладнює життя дівчатам, особливо тим, хто працює індивідуально. Вони самостійно намагаються якось убезпечити себе – менше стоять по вулицях, більше шукають клієнтів через онлайн рекламу, деякі переходять до вебкам.

У порівнянні з мирним часом, помітно збільшилась кількість «новеньких», які до війни не надавали секс-послуг, а зараз вимушені йти, як самі вони говорять на «легкі гроші». Вони ще просто не розуміють, наскільки ці гроші ризиковані. Поява новеньких створює напруження між секс-працівницями, іноді виникають «розборки» через клієнтів. Але ж знайти іншу роботу зараз дуже важко. Особливо ВПО чи жінкам з маленькими дітьми, яких не має з ким залишити, а жити за щось потрібно.

Знаю дівчат, які покинули секс-працю, знайшли чоловіків, але з часом всі повертаються, тому що такі гроші можливо заробити тільки тут. Хоча з заробітками тут теж все нестабільно, постійно ситуація змінюється. З початком війни кількість клієнтів помітно зросла. Було дуже багато клієнтів військових та з грошима, ціни на послуги виросли. Хлопці приїжджали, щоб перевантажитись та настрій в них був піднесений, вони були налаштовані на перемогу. Зараз клієнтів менше. З початку осені почали хлопці приїжджати виснажені, контужені; поранені. Дівчата жаліються, що серед таких клієнтів багато неврівноважених, що сексуальні вподобання у них змінюються – часті випадки, коли замовляють одну дівчину на трьох та більше хлопців.

Почастішали випадки, коли клієнти відмовляються сплачувати за послуги, ображають СП, погрожують чи навіть доходить до приниження та побиття. Це звісно впливає на безпеку, здоров’я СП та також погіршує психічний стан дівчат. І це стосується не тільки СП, я спостерігаю, що у багатьох людей проявились нахили до агресії чи насильства. Я думаю, ці зміни у психіці з’являються під впливом війни.

НД: У таких випадках, чи є куди сьогодні звернутись за допомогою? Чи працюють служби підтримки для постраждалих від насильства у Кривому Розі?

СМ: Служби допомоги як не працювали, так і не працюють належним чином. Наприклад, є у нас «Поліна», вони виїжджають на виклики домашнього насильства, у них є кризовий центр для жінок, але ж їх представники тільки дізнаються, що жінка секс-працівниця чи/та наркозалежна, то відразу пропонують платні реабілітаційні/кризові центри.

Секс-працівниці й самі не звертаються, тому що впевнені, що це тільки нашкодить. До поліції та медиків звертаються одиниці, і то, це якщо є знайомі, які їх підтримують. У нас є задокументований випадок зґвалтування секс-працівниці. Вона запам’ятала ґвалтівника та його машину, прийшла з заявою у поліцію, а з неї там посміялися, та досі «шукають» цього покидька.

До нас звертались секс-працівниці, які пережили насилля або знущання, хтось від окупантів, хтось від клієнтів, а дехто вдома – від чоловіка, брата, батька тощо. Ось недавно одну з наших дівчат врятували від її чоловіка, який прийшов з війни та почав знущатись над нею та ще й при дитині. Завдяки дружнім організаціям «ВОНА» та «Позитивні жінки», жінку відправили в Київ в реабілітаційний центр. Вона зараз починає нове життя.

НД: З якими ще проблемами звертаються до тебе СП найчастіше в умовах війни?

СМ: Головна проблема - фінансова. Всіх турбує просте виживання. Особливо важко дівчатам секс-працівницям, які працюють на себе, вони не мають можливості забезпечити себе та свої родини. Вони потребують всього – продукти, засоби гігієни, ліки, одяг на зиму, а зараз ще потрібні павербанки, ліхтарики, газові балони тощо. Ще ж треба сплачувати за комунальні послуги та оренду житла, тому що більшість не мають своєї домівки. В цьому ми з Легалайф намагаємось їх підтримати з початку війни. В мене є жінка, яка залишилися без роботи. В неї троє дітей, а школи та дитячі садки закриті. Перед нею став вибір, робота чи виховання дітей. Вона обрала приділити увагу дітям, але залишилась без засобів до існування. Ось в таких чи схожих ситуаціях гуманітарка від Легалайф особливо актуальна та дійсно рятує.

Також СП звертаються до мене з правовими питаннями, чи то через порушення їх прав, чи то за консультаціями різними, починаючи з того, як заключити декларацію з сімейним лікарем до того, як розвестись чи отримати спадщину.

Порушення прав ми вносимо в систему для документування «DataCheck» та намагаємося допомогти секс-працівниці отримати успішний висновок. Я налагодила співпрацю з БПД, з багатьма юристами та правозахисниками, завдяки чому маємо багато позитивних кейсів.

Для мене важливо бути з ними поруч, коли їм важко. Ми проводимо кожну п’ятницю інформаційні заняття та зустрічаємось ініціативною групою поза робочим планом, щоб підтримати одна одну. У нас вже сформувалась стала та міцна команда у Кривому Розі.

НД: А ще хтось допомагає СП у вашому місті, окрім Легалайф?

СМ: Так, у нас є дружні організації БО «Громадське здоров’я», «ВОНА», «ВОЛНА», «Мережа 100% Життя», які залюбки допомагають СП, чим можуть - це й отримання лікування гепатиту С, тестування на ВІЛ, видають дівчатам презервативи, тести, шприци і т.д.

НД: Слухай, мені цікаво, з таким ненормованим робочим графіком, чи залишається у тебе час на особисте життя, хобі?

СМ: Ой так, в мене є час на себе, я люблю побути одна. А ще в мене двійнята, хлопчик та дівчинка, їм зараз по 22 роки. Часто проводжу час з ними, гуляємо, спілкуємось, сидимо в кафе. А взагалі то, я дуже люблю те, чим займаюся, тому це скоріше моє хобі, ніж праця (посміхається).

Ще я закінчила біблейську школу та є служителем у Церкві. Мене це надихає та надає енергії. В мене багато вірних друзів та колег. Ми збираємося у неділю на служіння, прославляємо та дякуємо Богу. Кожен день о 8-й ранку молимося за Україну.

НД: О, давай трішки про це поговоримо. Як ти стала віруючою людиною? Що для тебе віра? Чи відбулись якісь зміни у твоєму житті після того, як ти знайшла Бога?

СМ: Я знайшла Бога в той час, коли помирала. Я стояла на програмі ЗПТ та вживала додатково сонат з димедролом. Моїм дітям тоді було 16 років, і вони мене бачили в такому стані. Я перетворилась на бур’ян, амброзію. Я не хотіла жити, зупинитися не могла, щось мене тримало в тому безумстві. Одного дня я впала на коліна та ридаючи просила Бога: "Господь, прошу тебе, чи забери мене вже чи допоможи, бо в мене немає сил! Сама я не можу змінити нічого!"

І знаєш, в цю мить на мене наче зійшло сяйво, щось відбулось в моєму стані та в моїй голові, щось відбулось! Я захотіла жити!! Я просила Бога бути поряд та тримати мене за руку, бо я хочу змінюватися та змінювати. Я почула у себе в середині, що Бог має на мене план. З тієї хвилини мене завжди веде Бог, я пообіцяла служити Йому та довіряти.

Для мене віра - це коли я без сумнівів довіряю своє життя Богу. Бог для мене, це мій стан - спокійний та надихаючий. Бог відкрив мені двері, які і були відкриті, але я була незряча.

НД: Можу помилятись, але мені здається, що церква досить негативно ставиться до людей з наших спільнот – секс-праця, наркотики - це все вважається гріхом. Як тобі вдається поєднувати роботу та служіння?

СМ: Насправді, моя Церков приймає, як і Ісус, усіх, незважаючи, з якої ти спільноти. Скажу більше, Церква надала приміщення, де ми проводимо інформаційні заняття та зустрічі. Наш Пастор до всіх ставиться з повагою та підтримкою.

І хоча дійсно, у Біблії секс-праця - це гріх, але Господь дає вибір, і ми самі вибираємо, чим нам займатися.

Звісно, що зі сторони церкви не вважають секс-працю роботою, але це вибір кожного. Пастор радить дівчатам, щоб змінювали своє життя, але при цьому не змінює відношення до них. І мене у Церкві дуже підтримують та радіють за мене.

НД: Дякую тобі, Свєта за відверту розмову. Та на останок,  традиційне запитання. Про що сьогодні мріють СП?

СМ: Всі мріють про скорішу Перемогу!

Публікація інтерв’ю стала можливою завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок та лідерство – Україна», який запроваджується Українським Жіночим Фондом (УЖФ). Відповідальність за зміст інформації несе БО «Легалайф-Україна». Інформація, подана у статті, не завжди відображає погляди Уряду Канади та УЖФ.

Дякуємо БО «100% життя» за підтримку мобілізаційного та адвокаційного розвитку спільноти.

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З НАТАЛЕЮ ЖУРАВЛЬОВОЮ, М.ДНІПРО

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ВІКТОРІЄЮ САХНЕНКО, М.МИКОЛАЇВ

ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ З ОЛЬГОЮ СКРЕМІНСЬКОЮ, М.ЖИТОМИР