Рік трудових прав у Бельгії: Даан Баувенс для «Легалайф-Україна» про реформи, що повернули секс-працівникам безпеку та гідність

Коментарі:0

Бельгія у 2024-му зробила те, що для більшості країн світу досі звучить радикально: поширила трудове право на секс-працівників. Тепер вони мають право на лікарняні, декретні виплати, пенсії та офіційні контракти - соціальні гарантії, які раніше здавалися недосяжними.

Проте реальна безпека та гідність почалися не з підписання трудових договорів, а з декриміналізації секс-праці у 2022 році. Саме вона дала людям «голос» та захист ще до того, як з’явилися офіційні папірці. Досвід свідчить: реальний ефект реформи вимірюється не лише кількістю законів, а й тим, чи стає робота безпечнішою, чи зменшується стигма і чи з’являється у людей вибір. Саме тому правила гри для бізнесу, поліції та страхових компаній вже не будуть такими, як раніше.

Чи стала Бельгія місцем масового секс-туризму? Чому «шведська модель» програє бельгійській і чому жоден закон не є «чарівною паличкою»? Спеціально для «Легалайф-Україна» про це розповів Даан Баувенс, координатор бельгійської профспілки секс-працівників Utsopi, яка роками виборювала ці зміни.


Декриміналізація 2022: чому голос важливіший за папери

Чи покращилося життя бельгійських секс-працівників за рік?

Даан Баувенс: Частково, так: рік тому на секс-працівників у Бельгії почало поширюватися трудове право - і це важливий етап реформи. Водночас найсуттєвіші правові зміни відбулися ще у 2022 році, коли через реформу статей Кримінального кодексу секс-праця була декриміналізована.

Поки зарано говорити про відчутні результати, але дослідження показали одну дуже важливу тенденцію. Якщо порівняти онлайн-оголошення секс-працівників до та після декриміналізації,  побачимо суттєве зменшення кількості небезпечних сексуальних практик.

Декриміналізація - це не лише зміна законів, а результат тривалих суспільних дискусій, політичних дебатів і медійної уваги. Крім того, у 2022 році багато секс-працівників отримали інформацію про свої права. Вони усвідомили, що їхні взаємини з клієнтами - це контракт, а будь-який контракт передбачає обов’язки та відповідальність. Ці знання зробили секс-працівників більш готовими відстоювати свої права та послабили стигматизацію на інституційному рівні.

Можете навести приклад?

Даан Баувенс: Наприклад, профспілки тепер визнають права секс-працівників - так само, як і страхові компанії. Є показовий випадок: трансгендерна секс-працівниця працювала масажисткою, зареєструвалась як самозайнята особа та мала приватне страхування. Вона звернулася до нас із таким запитом: «Я зареєстрована у вас як масажистка, але насправді я - секс-працівниця. Зараз проходжу гендерно-афірмативну операцію і не зможу повернутися до роботи через три місяці, як це зазвичай очікується від масажистки».

Що зробила страхова компанія? Вони звернулися до своїх лікарів, і лікарі сказали, що розуміють ситуацію і підтвердили необхідність довгого лікарняного. Це показує, що правила стали гнучкішими й з’явилося розуміння реальних умов життя - позитивний сигнал для всієї системи.

 

Перші легальні роботодавці та «чотири свободи»

Скільки наразі роботодавців мають право укладати контракти з секс-працівниками?

Даан Баувенс: Зараз таких роботодавців чотири. Як правило, це борделі та клуби, розташовані в центрах великих міст. Ще 12 потенційних роботодавців очікують на отримання дозволів.

Крім того, в процесі оформлення є секс-працівниця, яка планує стати роботодавицею для колег, укладати з ними контракти та супроводжувати агентство. Тобто така можливість справді існує.

А скільки часу триває реєстрація?

Даан Баувенс: Максимальний термін очікування - до трьох місяців. Це досить швидко. Звісно, потрібен певний досвід, щоб правильно підготувати документи й почати працювати.

Чи маєте ви статистику щодо доступу секс-працівників до лікарняних, декретних виплат або пенсійних внесків?

Даан Баувенс: Це відбуватиметься поступово. Спочатку реєструються роботодавці, а потім вони укладають контракти. Можливо, кожен визнаний заклад матиме по 10 контрактів, а можливо — по 20. Саме на таку динаміку ми й розраховуємо.

Фото © Saskia Vanderstichele | «Жодна зміна закону не є «чарівною паличкою» для такого складного соціального явища, як секс-праця» - Даан Баувенс, Utsopi

Ви згадували право відмови від небезпечних або незахищених сексуальних практик. Чи відомі вам приклади, коли секс-працівники реально користувалися цим правом?

Даан Баувенс: Ні, ми не чули про конкретні випадки його застосування. Водночас ми знаємо, що для роботодавців, які давно працюють у цій сфері, повага до таких правил уже була частиною внутрішньої політики закладів.

Важливо зазначити, що чотири свободи секс-працівників, зокрема право відмови та право на захист своїх прав - були розроблені організаціями секс-працівників у Нідерландах. Ми лише перейняли цей підхід. Без цих практик ми не досягли б нинішнього результату, адже саме вони стали ключовим елементом у діалозі між політиками в парламенті та громадськими організаціями.

 

Кінець надприбутків. Клієнти стають союзниками у боротьбі за права

Чи чули ви про конфлікти, коли клієнти казали: «Раніше це робилося інакше, і мені байдуже до ваших законів»?

Даан Баувенс: Ні, але ми маємо протилежний приклад. Секс-працівниця розповіла клієнтам про проблеми з роботодавцем, і клієнти самі звернулися до нього. Власник борделю вибачився, адже не хотів зіпсувати свою репутацію - це були важливі замовники.

Чи скаржаться власники борделей, що після запровадження нових законів стало складніше та дорожче працювати?

Даан Баувенс: Так, звісно, більшість роботодавців говорять про інвестиції, про необхідність відповідати новим стандартам, про дотримання прав секс-працівників. Якщо звести ці скарги до суті, то вони означають одне: «Я більше не зможу заробляти стільки ж, як раніше».

І це не проблема. Можливо, раніше ці люди просто отримували надприбутки, а тепер частина цих грошей іде на соціальне страхування, оплачувані відпустки та гарантії для секс-працівників. Логічно припустити, що власники можуть спробувати компенсувати це, підвищивши ціни на послуги.  

 

Міфи про секс-туризм: підсумки бельгійського експерименту

Чи стала Бельгія місцем масового секс-туризму після зміни законодавства?

Даан Баувенс: Ні, ми не бачимо масового напливу секс-туристів чи працівників з інших країн. Так, є окремі випадки, але Бельгія — маленька країна, багатьом цікаво подивитися, як тут усе працює. Але це не тенденція.

Найбільш обнадійлива тенденція - інша. Ми бачимо багато сильних, креативних, професійних секс-працівників, які раніше працювали у «сірій зоні». Саме через цю невизначеність у секторі часто з’являлися люди, яким було байдуже до етики, прав чи умов праці.

Тепер же цей сектор поступово змінюється, ми отримуємо дедалі більше заяв - особливо від самих секс-працівників - які хочуть організувати секс-працю повністю легально. Раніше це було неможливо, і саме це зараз є ключовою зміною.

Ми розуміємо, що частина бізнесів і надалі працюватиме підпільно, і ніколи не буде достатньо поліції чи інспекторів, щоб виявити всіх. У результаті секс-працівники мають вибір: залишитися в сірій зоні з несумлінним роботодавцем або перейти туди, де діють чіткі правила, контракти та повага до прав. Сьогодні цього вибору значно більше, ніж раніше.

 

Інституційні зміни: поліція, банки та подолання стигми

Чи стала бельгійська поліція «другом» секс-працівників?

Даан Баувенс: Не всюди, але ми бачимо чітку тенденцію до зростання розуміння з боку поліції. Ми співпрацюємо з окремими підрозділами на локальному рівні, зокрема маємо контакт зі столичною поліцією та слідчими підрозділами, які займаються справами про торгівлю людьми. Це двосторонній процес: ми навчаємо правоохоронців розрізняти торгівлю людьми та секс-працю, а поліція звертається до нас у конкретних кейсах. Тенденція змінюється: випадків тиску на секс-працівників з боку поліції стає менше.  

Чи змінилася ситуація з банками, які раніше масово блокували рахунки секс-працівників?

Даан Баувенс: У деяких випадках проблеми для представників індустрії усе ще існують. Втім, останнім часом ми отримуємо значно менше скарг, тож можна говорити про зменшення дискримінації в цій сфері.

Фото © Saskia Vanderstichele | Даан Баувенс, Utsopi: «Найсуттєвіші правові зміни відбулися, коли секс-праця була декриміналізована».

Пастка «шведської моделі» та питання моралі

Чи критикують вас організації феміністок, які обстоюють «шведську модель» секс-праці?

Даан Баувенс: Твердження про те, що секс-праця сама по собі є формою насильства над секс-працівниками, може бути перебільшенням. Варто визнати: багато хто обирає секс-працю не від гарного життя, а через відсутність інших можливостей. Це наслідок соціальної та економічної нерівності.

Саме тому позиція радикальних феміністок видається мені проблемною. Вважаючи секс-працю «аморальним вибором» або «аморальним явищем», вони дискримінують людей, які й так є жертвами нерівності. Вони фактично пропонують позбавити цих людей безпеки на роботі, пенсій, допомоги з безробіття та доступу до системи соціального захисту. Я цього не розумію.

Секс-праця - це глибоко соціальне питання. Вона тісно пов’язана з бідністю, дискримінацією, нерівним доступом до ресурсів і можливостей. Вірити, що криміналізація чи ув’язнення здатні вирішити ці проблеми, - наївно. Жодна зміна закону не є «чарівною паличкою» для такого складного соціального явища, як секс-праця.

Коли ми говоримо про легалізацію або декриміналізацію, потрібно постійно переосмислювати законодавство і те, як воно працює на практиці. Водночас важливо, щоб усі суспільні інституції знали про ці зміни і розуміли їхній сенс: соціальні служби, державні установи, страхові компанії, банки.

Щоб ви побажали українським секс-працівникам?

Даан Баувенс: Перш за все, я бажаю українським секс-працівницям - як і всім українцям  максимальної стійкості. А ще хочу, щоб українське суспільство, так само створило простір, у якому секс-працівники знатимуть, що вони є його  частиною, їхнє право на існування та захист визнається,  -  нарівні з будь-якою іншою людиною в країні.

Я щиро запрошую представників секс-працівників з України приїхати до Брюсселя, зустрітися, поговорити й разом шукати шляхи, як досягти подібних змін і в Україні.


Ексклюзивне інтерв’ю для legalifeukraine.com

Дякуємо Яні Казмиренко за інтерв’ю та підготовку цього матеріалу.

Оформлення: Редакція порталу.

Фото: Miguel Soll / UNAIDS; © Saskia Vanderstichele.

Ми створюємо важливі матеріали, щоб захищати права спільноти. Будь ласка, при поширенні цього інтерв’ю вказуйте джерело — БО «Легалайф-Україна».

Коментарів: 0