Гаряча лінія
Коментарі:0
Чи можуть стриптиз-клуби передбачити рецесію точніше за фінансових аналітиків? Згідно з популярною теорією «індексу стриптизерок», індустрія секс-послуг є випереджальним індикатором економічного спаду: коли грошей стає менше, люди насамперед перестають витрачати їх на те, що вважають «предметами розкоші».
У запропонованій нижче статті австралійська секс-працівниця та авторка двох романів Тіллі Лоулесс (Tilly Lawless) аналізує, як глобальні фінансові потрясіння впливають на найбільш табуйований ринок. Вона відверто розповідає, чому лояльні постійні клієнти стають «хлібом насущним», як на дохід впливають сезонні чинники (від шкільних канікул до Рамадану) та чому приплив нових жінок до індустрії завжди є вірною ознакою важких часів.
Для України ця тема сьогодні звучить як ніколи гостро. Якщо в країнах з іншою правовою базою головними викликами для секс-працівниць під час кризи стають падіння попиту чи нові правила верифікації віку в інтернеті, то українські реалії диктують набагато жорсткіші умови:
Стаття Тіллі Лоулес дозволяє поглянути на секс-роботу не через призму моралі, а як на складну економічну систему, яка тонко реагує на будь-які кризи. Читайте повний матеріал, щоб зрозуміти, як будуються стратегії виживання в індустрії та як макроекономіка впливає на особисті доходи.
Мене часто запитують, чи моя робота є барометром економіки, і це питання стало більш поширеним після популяризації теорії «індексу стриптизерок», згідно з якою стриптиз-клуби є випереджальним індикатором рецесії. Вперше про цю ідею згадала американська стриптизерка @botticellibimbo у твіті у 2022 році.
Справді, коли економіка переживає спад, люди витрачають менше грошей на речі, котрі вважають предметами розкоші, а не предметами першої потреби. Думаю, стриптиз-клуби, як і клуби загалом, є відображенням цієї тенденції.
Я точно знаю, що коли я працювала в борделях або масажних салонах, пікові сезони були схожі на сезони в індустрії гостинності, і найкращий час для заробітку припадав на останні кілька місяців року, перед Різдвом. Важливо, що це також збігається з літом. Найспокійніший період — середина року, коли й холодно й закінчується фінансовий рік.
Шкільні канікули були неприємні, тому що клієнти їхали зі своїми сім’ями, а Рамадан був непростим часом для роботи в приміському салоні, хоча салони в центрі міста від цього не постраждали, тому що в цьому районі було менше клієнтів-мусульман.
Великі спортивні змагання можуть бути як хорошими, так і поганими, залежно від того, яка команда перемогла. А таке свято, як День святого Валентина, може бути й хорошим, оскільки цього дня на роботу виходить менше жінок, але водночас й поганим, оскільки цього дня приходить менше чоловіків.
Один із найгірших періодів моєї роботи був пов’язаний із збігом шкільних канікул та Рамадану у борделі з великим потоком відвідувачів та низькими цінами. А один із найкращих — це робота під час китайського Нового року у борделі, яким керували китайці, коли жодна з азійських дівчат не хотіла там перебувати.
Коли я тільки-но починала займатися секс-роботою у 2013 році, досвідченіші працівниці завжди говорили, що постійні клієнти — це «хліб насущний», і важливо підтримувати з ними стосунки. Я сама це зрозуміла, переживши злети та падіння перших кількох років, і побачила, що коли настає затишшя, потрібні клієнти, які лояльні саме до тебе, а не до закладу.
По суті, вам потрібно було вибудувати досить міцні відносини, щоб у їхніх очах ви перестали бути розкішшю і стали необхідністю, що зробило б вас стійкою до економічних спадів. У періоди економічного спаду завжди менше відвідувачів, але якби ви змогли гарантувати, що чоловіки приходитимуть до вас незважаючи ні на що, то у вас було б достатньо коштів, щоб вижити, якщо не процвітати.
Ще одним важливим моментом була наявність досить заможних клієнтів, чиє фінансове становище було або захищене від рецесії, або гроші, витрачені на мене, були справжніми копійками, хоча цього мені вдалося досягти лише в пізніші роки, працюючи як незалежний ескорт.
Як індивідуальному працівнику секс-індустрії, мені важко визначити вплив стану економіки на мій дохід, коли я не працюю в офісі й спостерігаю за потоком клієнтів загалом. Звичайно, я можу помітити такі речі, як зменшення кількості запитів на мій робочий телефон або скорочення кількості замовлень від нових клієнтів, порівняно з постійними.
Однак тут грає роль безліч інших факторів; наприклад, нещодавно в Австралії ввели заборону використання соціальних мереж особами молодше 16 років, а це означає, що кожен вебсайт з потенційно «шкідливим» контентом повинен запровадити процедури перевірки віку. Це призвело до таких абсурдних речей, як необхідність підтверджувати свій вік селфі, щоб переглянути фотографію Меган Ті Стальйон у бікіні на сайті X.
Це призвело до того, що весь контент з оголеними тілами був видалений з сайтів, що розміщують оголошення про ескорт-послуги, що для сайту дешевше, ніж використання технології перевірки віку. У зв’язку з цим переді мною постає нерозв’язне питання: чи заробляю я менше через зростання цін на бензин чи тому, що потенційні клієнти більше не можуть бачити моє оголошення?
Я також є частиною ринку секс-послуг, тому на мене впливають багато чинників, такі як кількість інших дівчат, що працюють поряд зі мною, їх ціни, те, що вони пропонують, моя ціна, те, що пропоную я, наскільки привабливою мене сприймають, чи є щось, що відрізняє мене від інших (наприклад, дівчина OnlyFans, яка народилася з двома піхвами – мрія для маркетингового агента) і т.д.
Я заробляла більше, бувши білою дівчиною у борделях, коли була єдиною білою дівчиною у зміні. Я заробляла менше, коли конкурувала з багатьма іншими молодими білими дівчатами, такими, як я. Я заробляю більше, тому що беру участь у табуйованих рольових іграх, у яких багато інших працівниць не беруть участі; я заробляю менше, бо не пропоную мінет без презерватива.
Моя подруга, яка працює в ескорт-агентстві, жартує, що вона «не схильна до впливу кризи», тому що вона «екзотична». "У мене все гаразд, бо я персіянка", - говорить вона, хоча насправді вона не персіянка; це лише прикриття, щоб захистити свою особистість — метод самозахисту, яким користуються багато дівчат із менш поширених національностей чи етнічних груп.
Є й інші способи, за допомогою яких я можу робити висновки про економіку на основі секс-індустрії, не пов’язані з моїм доходом. Приплив нових дівчат до салону часто означав, що настали важкі часи й жінки шукають гроші. У добрі часи працівниці залишалися в одному закладі.
Переміщення жінок-мігранток через кордони часто є відображенням економічної ситуації у країнах їхнього походження. До пандемії японські працівниці секс-індустрії у Сіднеї набагато рідше зустрічалися. Після пандемії, коли наші кордони відкрилися, до нас ринув такий потік японських жінок, які рятуються від економічного спаду, що в моєму борделі навіть найняли японську співробітницю на посаду адміністратора.
Зараз я працюю одна, і не бачу всіх цих коливань, які б могла інтерпретувати. Бачу лише пости інших ескортниць в онлайн-групах, які скаржаться на затишшя. Але такі скарги завжди є. Вони не залежать від економічної ситуації, і як мені судити, хто не заробляє гроші через те, що клієнти затягують пояси, а хто — з інших особистих причин?
Автор: Тилли Лоулесс — работница секс-индустрии из Сиднея. Она является автором двух романов: «Ничего, кроме моего тела» (2021) и «Тора» (2024).
Опубликовано на портале https://www.thenewworld.co.uk/
Изображение: TNW/Getty
Коментарів: 0