Гаряча лінія
Під час повномасштабного вторгнення багато офлайн секс-працівниць перейшли у вебкам або онлайн секс-працю. Оскільки контакт з клієнтом не відбувається віч на віч, цей вид секс-праці здається безпечнішим. Але не всім це підходить. Нижче мова піде про персону, в якої робота в онлайні була частиною життєвого досвіду, а не основною діяльністю на довгий період часу. Ця історія відбувалася до останніх глобальних змін у світі, таких як: ковідні обмеження, карантин та повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Амарі - небінарна персона, для якої період роботи на вебкамі, був виходом із кризової ситуації. Спосіб почати незалежне доросле життя, відчути свободу та відкласти грошей на те, щоб почати пошуки себе в цьому житті.
А: Розкажіть будь ласка про себе та своє життя до того, як ви пішли працювати на студію?
Амарі: Не можу сказати, що життя було солодке та легке, на жаль. Були складні відносини з батьками, жорсткі проблеми з грошима. Я була сильна й незалежна, але при цьому бідна. Я була дуже молодою, в 19 років я прийшла у вебкам. До цього вчилась в школі, до 18 років у мене не було паспорту, бо моїм батькам було на це байдуже. В мене не було прописки, мене прописала до себе мама подруги. Сестра повезла вчитися в останнє місце, куди ми встигали на той момент подати документи: в бурсу на провідника пасажирського вагону (я сама з Запоріжжя). Ну і в якийсь момент я зрозуміла, що воно мені все не треба і я буду жити повністю окремо, і постало питання оплати житла.
А: Як виникла ідея піти на такий підробіток?
Амарі: В мене була знайома, що працює у вебкамі. Наскільки мені відомо вона працює й досі. Це вже років мабуть 10. Працює вона сама на себе і завдяки цьому купила собі квартиру в Дніпрі, машину. Останні роки 4, мабуть, вона живе на Балі. Завжди вона себе почувала непогано, заробітки були хороші. І, власне кажучи, на той момент у розмові з нею я озвучила, що працюю на роздачі флаєрів вдень, а ввечері підпрацьовую офіціанткою, але цих грошей не вистачає для якогось адекватного існування. Робота з’їдає весь час, а грошей при цьому дуже небагато, вистачає в притул на оплату житла, якісь харчі і на цьому все. І вона поділилася зі мною інформацією, що, якщо є потреба, то є таке джерело доходу.
Частіше за все люди зважуються на секс-роботу через знайомих, що мають певні успіхи в цій діяльності. Це додає рішучості та впевненості. Тим паче, більш досвідчені знайомі допомагають уникнути помилок новачка… Але не завжди.
А: Як ви наважилися на цю діяльність?
Амарі: Я була молода, гарна, зухвала. Я, не довго думаючи, вирішила принаймні спробувати. Тому що, в принципі, в мене не було бар’єрів у своїй сексуальності чи спілкуванні. Я доволі легко ставлюсь до таких речей. І це типу така сама робота, як і будь яка інша. Це просто інструмент для заробітку, нічого більше. Тому я доволі швидко прийняла рішення спробувати.
В рідному місті я наштовхнулася на оголошення по типу: «шукаємо перекладача в шлюбну агенцію». Це маркер, що «це воно», ніяка це не шлюбна агенція. Я їм подзвонила, вони ще й виявились територіально недалеко від мене. А студію я шукала, власне тому, що в мене не було місця, де це робити, ноутбука, камери, навіть телефона, на який це можна було знімати. Це був 2014 рік. В мене не було вибору на той момент, а викупити якусь техніку з ломбарду я не додумалась.
А: Як ви можете описати свій досвід роботи?
Амарі: Насправді все було не так погано. Принаймні 80%. В нас був непоганий колектив дівчат, ми спілкувалися між собою. Це були зміни по 6 годин, варіанти графіку з 9-ої до 3-ої, з 3-ої до 9-ої та з 9-ої до 9-ої, коли ти ідеш в ніч, але в ніч - це дивлячись, яка в тебе аудиторія. Тобто, якщо ти більше працюєш з європейцями, то в ніч ходити було доволі вигідно, тому що всі юзери вебкаму здебільшого сидять там вночі. Якщо аудиторія здебільшого була зі США та Канади, то перші зміни були вигідними, в які ходила я, тому що через різницю в часі, наш ранок був у них саме пік активності.
А: Розкажіть кілька історій, що вам запам’ятались
Амарі: В мене був клієнт з Канади, якому подобалось просто дивитись, як я сплю, і він на це дрочив. Мені здається – це найлегші гроші, які я коли-небудь отримувала. Але суть в тому, що він просив мене буквально лягати, обіймати подушечку. Я завжди, коли знала, що в нас з ним буде зустріч (ми це оговорювали в кінці попередньої зустрічі), брала з собою всю «амуніцію»: піжаму, кольоровий пледик, пов’язку на очі, інколи іграшку (йому подобався цей трошки дитячий вайб). Інколи дійсно засинала, частіше просто вдавала, що я сплю. Це могло доходити до двох годин, коли він просто тупо мовчки спостерігає, як я сплю, потім він «спускає» і кличе мене «Wake up. Wake up, my swittie». Це було трошки дивно, але в кожного свої вподобання.
Ще в мене був клієнт, якому подобалось, коли я… знецінювала його. Він мав мені щось розповідати, а я мала закочувати очі, прицмокувати, казати, що мені не цікаво, кидати якісь знецінюючі погляди, максимально його «френдзонити», відшивати, і чувак від цього тащився. Це навіть мені подобалося, це було цікаво, дивно. На студії від колег мені завжди прилітало, що «всі дуже дивні збоченці йдуть до тебе»…Тому що я їх розуміла, мені здається.
І трошки жорсткіше, ще один клієнт, постійний, мабуть, на ньому я заробила більше всього. Йому подобалось, коли я на камеру їм продовгуваті овочі та фрукти: моркву, цукіні, огірки, щось, що має фалічну форму. Він на це дивився, називав мене хтивою, але головне було, щоб він не казав мені - по типу «фе, грішниця, не роби цього» - мені не можна було зупинятись. У нас був окреслений час, зазвичай година, і ось так сидиш, жуєш цю моркву, і ні в якому випадку не можна казати щось у відповідь чи зупинятись.
А:Як ваша гендерна ідентичність впливала на роботу?
Амарі: Я розуміла на той момент, що мені не імпонує бінарна гендерна система, що я не хочу ділитись на хлопчиків та дівчаток, прив’язка до цього бісила мене ледве не з дитинства. Але активізмом я почала займатися трошки пізніше, буквально через декілька місяців, як я пішла з вебкаму.
Власне про ідентичність ніхто не знав, бо я і досі використовую займенники «вона», «її» та виглядаю плюс-мінус фемінно. Тому там взагалі не було ніяких питань, що до ідентичності. Я просто спокійненько «мовчала собі в тряпочку». У той час, у тому віці взагалі мало хто знав про це, тому що взагалі транс та небінарної повістки не було, цим ніхто не займався, не було ніякої термінології. З цим було дуже важно. І з самоідентифікацією, коли ти розумієш, що щось не так, але не має де взяти якоїсь коректної інформації для того, щоб зрозуміти, а що саме з тобою відбувається, і чому певні речі у тебе викликають дискомфорт.
Це вже прийшло трошки пізніше, на жаль. Я потрапила в активістську тусовку Запорізьку.
А:Як ви можете оцінити співвідношення прибутку та вкладених сил?
Амарі: В цьому плані скажу чесно: вкладених сил було набагато менше, ніж було прибутку. Хоча я спостерігала і не такі райдужні історії, коли дівчата днями та ночами сиділи і заробляли умовних 600 гривень, ну, просто не виходило, не знаю у чому була проблема, але не всім це легко вдається.
Мені пощастило одразу зібрати купу різних кінків, які мене влаштовували і я мабуть виїжджала за рахунок розуміння цих людей та зустрічам з ними (онлайн).
[Кінк (англ. kink, kinkiness — укр. дивний, дивність) у людській сексуальності — це використання нетрадиційних сексуальних практик, концепцій або фантазій. Цей термін походить від ідеї «bend» (пор. «кінк») у сексуальній поведінці, щоб протиставити таку поведінку «прямим» або «ванільним» сексуальним звичаям і схильностям. Таким чином, це розмовний термін для позначення ненормативної сексуальної поведінки, прим. ред.]
Були кілька рандомних стриптизів топлес на камеру, але якихось пенетрацій, відкритих мастурбацій на камеру не було. Тому що мені не хотілось цього робити на камеру.
На той момент, я не пам’ятаю курс долара, але гривнями я отримувала 30 тисяч в місяць, тобто жила я добре.
А: Як вам вдалося завершити роботу?
Амарі: Склалася дуже неприємна ситуація. Літом дзвонить роботодавець, тобто людина, яка адмініструвала цей офіс, в якому ми працювали, в нас до речі умови були 50/50. 50% ми типу віддавали за оренду приміщення та техніки, а половину забирали собі. І ось нас обдзвонили та сповістили, що на сайті Myf***ms якийсь особливий день чи річниця сайту, та саме в цю ніч можна добре заробити. І всіх дівчат викликали на офіс. Ніхто не ставився до цього насторожено, бо чим більше заробляли ми, тим більше отримували вони.
Всі 12 годин неможливо було вийти на перекур. За ніч, я знаю, що прозвучить нереально, особисто у мене вийшло заробити 4500 доларів. 2250 відійшли б орендодавцям і така ж суму забрала б я. Видавали їх гривнями, але в гривні я їх не побачила досі. В мене була не максимальна сума, там буди двоє дівчат модельної зовнішності, в них суми були ще більші.
По домовленості роботодавці виплачували дівчатам зароблені гроші, раз на два тижні. Так часто роблять на вебкам студіях. Але заробивши дуже великі гроші за одну ніч… роботодавець просто зник. Таких випадків було багато і в інших містах, зі слів дівчат, що приблизно в ті роки працювали у цій сфері в Харкові та Києві.
Ранок. Нічого не передвіщало біди. Наступає день виплати, ми з Сашею приходимо, а офіс закритий, жалюзі нема… нічого нема, ми почали обдзвонювати всі номери дівчат, роботодавців-адміністраторів. Сусіди, які не знали чим ми займались, але знали що там був офіс, сказали, що «вони позавчора виїхали». Просто нас кинули…
Після цього мене відвернуло. Пощастило, що було достатньо коштів для того, щоб пів року шукати свій шлях. Після цього я почала займатись активізмом, працювала в Макдональдс, а сьогодні я – директорка громадської організації.
А: Що хотілось би сказати у підтримку іншим небінарним персонам, які працюють на вебкамі?
Амарі: Не сприймати цю роботу занадто серйозно, не робити ставки на цю роботу, що вона завжди буде основною, і шукати себе, шукати те, чим хотілося б займатись, але при цьому нічого жахливого в цьому немає. Це така ж робота, як і будь-яка інша, якщо ви зробили свій свідомий вибір, займатися саме цим. Ви не маєте відчувати за це сором, відчувати, що ви погані. Ні, це робота. Вона приносить заробіток, можливо, навіть задоволення. Вона приносить гроші, можна навіть знайти своє кохання. Не треба цього соромитись.
Зараз 2024 рік, якщо ви працюєте з аудиторією США, Канади та більш західною частиною Європи, якщо це Ісландія, якщо це Австралія, ви можете не боятись, в 9 з 10 випадків, розповідати про свою небінарність. Тому що за ці 10 років, толерантність, просвітництво, обізнаність, емоційний інтелект людей значно виріс. В Україні в тому числі, але якщо ми говоримо в контексті надання онлайн секс послуг, то в Україні я не впевнена що 9 з 10 людей добре це сприйматимуть, але закордонна аудиторія, з того що я бачила, вони вас ще й підтримають. Не треба боятись бути собою і робити вигляд що ви цис хлопчики чи дівчата, тільки якщо вам так комфортно.
Цей досвід вплинув на мене позитивно. Мені здебільшого попадалися там кінки, але вони були всі дуже безвинні. Тобто дивитися, як людина спить, в цьому немає нічого огидного чи страшного, але ця людина вимушена платити гроші за свої вподобання, бо це якось неадекватно сприймають в суспільстві.
На той час я там навіть знайшла підтримку, тому що ти розумієш, що ти не один з якимись своїми особливостями, які усім здаються дивними. Ти розумієш, що це не погані люди, просто у них такі вподобання. В плані грошей це був класний експірієнс, коли ти молодий, але при цьому можеш дозволити собі все, що хочеться. Це допомогло вийти з патернів радянського союзу, що на всьому потрібно економити, все в дефіциті і щоб це отримати, потрібно дуже важко працювати. Ні!
Якщо в тебе є інтелект, харизма, ти маєш широкий світогляд, і шукаєш не виправдання, а можливості, тоді не обов’язково пахати як кінь для того, щоб класно заробляти. Не треба знецінювати свою працю, щоб ти не робив – твій час цінний, не треба дозволяти комусь заробляти на собі великі гроші, при цьому отримуючи «недоїдки».
Коментарів: 0