Штати збираються скасувати покарання за секс-працю, але посилити покарання за «торгівлю людьми»

Кілька штатів США наразі розглядають пропозиції, які можуть зробити їх першими, хто повністю декриміналізує секс-працю. Але поряд з цим існує ще більший поштовх до посилення криміналізації торгівлі людьми — звинувачення, яке має зовсім інший підтекст у суспільстві, але часто використовується для переслідування одних і тих самих людей за ті самі дії.

14 березня Род-Айленд став останнім штатом, який вніс законопроєкт про декриміналізацію секс-праці. Законопроєкт S0810 скасує значні частини законодавства штату, що криміналізують "комерційну сексуальну діяльність". Але він також додасть торгівлю людьми як рекетирську діяльність, категорію криміналізованої діяльності, яка в Род-Айленді наразі включає "будь-яку дію чи загрозу, пов’язану з" вбивством, викраденням, азартними іграми, підпалом, грабежем, хабарництвом, вимаганням, крадіжкою, проституцією, розповсюдженням наркотиків у великих розмірах або експлуатацією дітей. Законопроєкт вилучить "проституцію" та замінить її на "торгівлю людьми".

Так само правові параметри жорстокого поводження з дитиною більше не включатимуть будь-які дії опікуна, які «дозволяють, сприяють або заохочують дитину займатися проституцією». Натомість це включатиме все, що «піддає або дозволяє піддавати дитину будь-якому з … злочинів торгівлі людьми».

Станом на 18 березня законопроєкт, видається, вже зайшов у глухий кут, оскільки комітет Сенату рекомендував "відкласти його для подальшого вивчення".

Жоден штат США не декриміналізував як купівлю, так і надання сексуальних послуг за згодою.

Секс-праця є добровільною. Торгівля людьми, навпаки, передбачає силу або примус. Але ці межі не завжди є чіткими, і правоохоронним органам дуже легко скористатися цим і заарештовувати людей, які займаються секс-працею заради виживання — часто це трансгендерні жінки кольорового населення — звинувачувати їх у торгівлі людьми та представляти це так, ніби врятовано жертв справжньої торгівлі людьми. Торгівля людьми є реальною та серйозною проблемою, але багатьох людей, яких за неї переслідують, є секс-працівниками, яких ніхто не змушує займатися цією роботою і які нікого іншого до цього не змушують.

В Іллінойсі, де раніше секс-працю було понижено зі злочину до кримінального проступку, кілька пропозицій щодо кримінальних покарань, пов’язаних із секс-працею, перебувають на розгляді в Палаті представників з середини лютого. Одна з них скасує закони, що криміналізують "проституцію", та створить шлях для анулювання судимостей. Інша створить "Закон про права секс-працівників", згідно з яким люди, залучені до секс-індустрії, отримуватимуть ті самі трудові права, які штат надає іншим працівникам, включаючи мінімальну заробітну плату та компенсацію працівникам.

Але це не все. Інший законопроєкт, запропонований у лютому, зробить осіб, яким пред’явлено звинувачення у торгівлі людьми, такими, що не мають права на досудове звільнення, а це означає, що вони сидітимуть у в’язниці місяцями або навіть роками до суду. Згідно з іншою пропозицією, особи, яким пред’явлено звинувачення, пов’язані з торгівлею людьми або втягненням неповнолітнього, не матимуть права на угоди про визнання вини — особам, яким пред’явлено такі звинувачення, не буде дозволено відбувати покарання за менш серйозний злочин замість цього. Прокурори навіть не зможуть запропонувати їм угоду. А ще один законопроєкт запровадить обов’язкові мінімальні терміни ув’язнення за торгівлю людьми, в деяких випадках до 60 років.

Більшість секс-працівників, яких я знала, найкраще можна описати як "самозайнятих підприємців".

Мен частково декриміналізував секс-працю у 2023 році, а Невада має винятки для борделів, але жоден штат не декриміналізував як купівлю, так і надання сексуальних послуг за згодою.

Коли я займалася секс-працею заради виживання в Балтиморі, бувши неповнолітньою, це правда, що я перебувала у відчайдушних обставинах, але я також використовувала свою сексуальну привабливість за власним вибором. У мене не було сутенера. Мене тоді не "вербували", як і дівчат, з якими я працювала. Ми займалися цією справою за власною волею. Але більшу частину свого дорослого життя я провела за ґратами, тому що мене переслідували не за секс-працю, а за торгівлю людьми — мене заарештували у 19 років, коли я працювала з іншою трансгендерною дівчиною, якій було 17.

Більшість секс-працівників, яких я знала, найкраще можна описати як "самозайнятих підприємців". Деякі секс-працівники перебувають в об’єктивно відчайдушних обставинах, але це не єдина причина, чому люди працюють у цій сфері. Якщо хтось може заробити, навіть беручи по мінімуму, 250 або, можливо, 300 доларів за 30 хвилин роботи — або 400 доларів за одну годину, — це заробіток за кілька днів роботи на майже будь-якій іншій роботі. Зображення всіх секс-працівників як жертв стирає реальність того, що люди мають вагомі причини обирати цю роботу, навіть коли у них є інші варіанти.

Будь-яка особа віком до 18 років, яка займається секс-працею за власним бажанням, не може юридично дати згоду та автоматично вважається "жертвою торгівлі людьми". Проте багато неповнолітніх секс-працівників, які потрапляють у цю сферу за власним вибором — не всі, але багато з них — роблять це через свої обставини, тому що уряд якоюсь мірою не зміг їх захистити й залишив їх напризволяще.

Текст Крісті Перес

Зображення (обрізане) Federal Bureau of Investigation

Опубліковано 24 березня 2025 року на порталі filtermag.org