Складна політика щодо секс-праці та вибори мера Нью-Йорка

Кандидат у мери від Демократичної партії Зоран Мамдані (Zohran Mamdani), послідовно підтримує декриміналізацію секс-праці. То чому ЗМІ постійно спотворюють його позицію?

Першу ознаку того, що у висвітленні виборів мера Нью-Йорка щось не так, я помітила 3 ​​вересня у статті New York Times, в якій нібито документувалася тенденція кандидата від Демократичної партії Зорана Мамдані відмовлятися від спірних політичних позицій:

«Зоран Мамдані, кандидат від Демократичної партії на посаду мера Нью-Йорка, колись закликав скоротити фінансування поліції та декриміналізувати проституцію. Він каже, що змінився», - говорив підзаголовок статті.

Як послідовна прихильниця декриміналізації секс-праці, активістка кампанії штату Нью-Йорк з декриміналізації секс-праці та (відверто кажучи) шанувальниця Зорана Мамдані, я була заінтригована. Але щодалі я читала статтю, то більше мене охоплювала не ясність, а сум’яття.

«Попри свою підтримку декриміналізації проституції на початку своєї кар’єри як члена законодавчих зборів штату, пан Мамдані не відповів на запитання Times минулого тижня, чи підтримує він цю ідею, як і раніше. Натомість він сказав, що будь-які питання, з яких він не проводив кампанію, не входитимуть до його програми як мера. Він також заявив, що підтримує позицію колишнього мера Білла де Блазіо (Bill de Blasio), який пропонує зосередитися на арешті торговців людьми та надання підтримки секс-працівникам», - пояснюється у статті. Це навряд чи можна назвати повною відмовою від його колишньої позиції, не кажучи вже про те, що це не є особливо вагомою підставою для побудови аргументації.

У мене була підозра, що я знаю, що тут відбувається, і справді, з часом джерело цієї інтриги стало прояснятися. Як повідомляла New York Times, Ендрю Куомо (Andrew Cuomo) агресивно намагався зробити проблемою підтримку Мамдані декриміналізації секс-праці, голосно звинувачуючи його в підтримці легалізації секс-праці, мабуть, з наміром посіяти страх щодо повернення до «недобрих старих часів» Таймс-сквер до Діснейленду, де секс-робота процвітала. На момент проведення перших дебатів на посаду мера розмови стали настільки гучними, що вони перекочували на сцену дебатів, де Мамдані наголосив, що він ніколи не підтримував легалізації секс-роботи.

Якщо ви не дуже добре знаєтеся на політиці захисту прав секс-працівників — а, будемо реалістами, більшість людей у ​​цьому не розуміються — все це може здатися виправданням початкової заяви New York Times. 

Як лівий член асамблеї, Мамдані підтримав рух за права секс-працівників; тепер, на сцені дебатів, він відвернувся від секс-працівників.

На Bluesky я бачила, як люди висловлювали припущення, що Мамдані, можливо, розглядає можливість підтримати скандинавську модель — систему регулювання, що підтримують феміністки, які виступають проти секс-праці,
що криміналізує покупців сексуальних послуг та людей, які отримують прибуток від праці секс-працівників, при цьому нібито захищаючи самих секс-працівників.

Але мені всі ці тлумачення здаються невірними. У мене не склалося враження, що позиція Мамдані щодо секс-роботи хоч трохи змінилася. Я думаю, що він спритно ухиляється від явно недобросовісних спроб спотворити його минулі та нинішні позиції, уникаючи при цьому втягування в дискусію, яка надто складна, щоб її можна було адекватно висвітлити у коротких висловлюваннях чи під час дебатів.

Враховуючи все, що ми знаємо про цінності Мамдані, мені важко повірити, що він підтримав би систему, яка наражає маргіналізованих людей на ще більший ризик залишитися без даху над головою.

Щоб зрозуміти, чому я так вважаю, корисно мати базове уявлення щодо правових заходів щодо секс-роботи. На базовому рівні існують такі підходи: повна криміналізація, часткова криміналізація (також відома як «скандинавська модель»), декриміналізація (яка може бути як неформальною, так і формальною) та легалізація.

За повної криміналізації всі сторони, що беруть участь в угоді, пов’язаній із секс-роботою, як покупці, так і продавці порушують закон.

При частковій криміналізації самі секс-працівники нібито перебувають під захистом, тоді як решта сторін зазнає кримінального покарання.

Декриміналізація знімає всі кримінальні покарання з купівлі та продажу сексуальних послуг, але це все ж таки сильно відрізняється від легалізації, яка створює регульовану систему купівлі та продажу сексуальних послуг, як, наприклад, публічні будинки в Неваді або знаменитий квартал червоних ліхтарів в Амстердамі. (Для докладнішого пояснення всіх цих моделей я рекомендую прочитати книгу «Бунтуючі повії» (Revolting Prostitutes) авторства Джуно Мак та Моллі Сміт (Juno Mac, Molly Smith).)

Тому, коли Мамдані каже, що він ніколи не підтримував легалізації секс-роботи, він не бреше і не відступає від своїх колишніх позицій. Легалізація означала б створення цілої системи регулювання секс-роботи, аналогічної до тієї, яка була створена для аптек, що продають канабіс. Це ніколи не обговорювалося серйозно у штаті Нью-Йорк — і що примітно, це не те, чого хочуть захисники секс-працівників. Тому що, хоча легалізація може звучати добре на папері, практично вона часто створює серйозні перешкоди й може навіть посилити експлуатацію. Борделі в Неваді, можливо, і легальні, але секс-працівники, які бажають працювати самостійно або поза віддаленими пустельними громадами, де розташовані борделі, все одно порушують закон. Як ми бачили на прикладі канабісу, легалізація може створити можливості для отримання прибутку для вже багатих людей, одночасно закриваючи доступ до маргіналізованих груп населення, які зазнали найсуворіших покарань в умовах криміналізації. Навряд чи це справедливий, чи бажаний результат.

Але ви можете запитати: якщо Мамдані підтримує декриміналізацію секс-роботи, то чи не є тривожним сигналом те, що він не включив її до своєї передвиборчої програми?

З огляду на те що мер не має повноважень декриміналізувати секс-працю — це питання, що вирішують Асамблея та Сенат штату Нью-Йорк, а також губернатор — не зовсім ясно, чому він висунув на перший план таке гостре питання.

Що ще більш показово, багато політичних пропозицій, що увійшли до програми Мамдані, включаючи масштабну програму забезпечення доступності житла та концепцію створення Департаменту громадської безпеки, який у певних ситуаціях знизив би залежність від поліції, повністю відповідають філософії декриміналізації секс-праці, спрямованій на підвищення безпеки вразливих, маргіналізованих груп населення, які найчастіше звертаються до секс-праці, полегшуючи їм заробляння на життя і скорочуючи контакти з поліцією.

Крім того, важливо не ігнорувати той факт, що Мамдані позиціонує себе як прихильника колишнього мера Білла де Блазіо у питанні секс-праці. Де Блазіо не мав повноважень ухвалити закон про декриміналізацію секс-роботи, але він зосередився на припиненні арештів секс-працівників, що явно відповідало меті декриміналізації секс-роботи.

Звичайно, багато з того, що я сказала про декриміналізацію, може звучати у руслі північної моделі, яка стверджує, що підтримує секс-працівників, визнаючи їх жертвами й покликана покінчити з попитом на їхні послуги. Однак реальні приклади часткової криміналізації знову і знову показують, що вона робить секс-працівників та їхніх близьких меншими, а не безпечнішими.

Зокрема, переслідування передбачуваних сутенерів може призвести до криміналізації членів сім’ї, яких секс-працівники фінансово підтримують своєю роботою; це також може призвести до того, що орендодавці відмовляться здавати квартири секс-працівникам через страх бути самим ув’язненими. Враховуючи все, що ми знаємо про цінності Мамдані, мені важко повірити, що він підтримав би систему, яка наражає маргіналізованих людей на ще більший ризик залишитися без даху над головою. Але дати вказівку своїй передвиборчій команді випустити розпливчасту заяву про «бесіди з експертами», щоб уникнути складної дискусії про права секс-працівників в останні тижні своєї кампанії? Так, це цілком можливо.

По суті, дискусія про Мамдані та секс-роботу повторює дискусію про його позицію щодо Ізраїлю та Палестини, коли його опоненти вводять цю тему у передвиборчі перегони, сподіваючись розпалити скандал і драму навколо популярного кандидата, чия кампанія нестримно мчить до перемоги. На місці Мамдані я б теж не стала реагувати на таку очевидну провокацію. І, на щастя для Мамдані, якщо і є група людей, яка може зрозуміти логіку того, чому потрібно тримати рота на замку, щоб не зіпсувати справу, то це секс-працівники.

Текст: Люкс Альптраум (Lux Alptraum)

Про автора

Люкс Альптраум — письменниця, авторка та ведуча подкасту, чиї роботи публікувалися у різних виданнях, включаючи The New York Times, New York Magazine, WIRED, Fortune та інші. Слідкуйте за нею у Bluesky за адресою @luxalptraum.com

Опубліковано 4 листопада 2025 року, за день до перемоги Зорана Мамдані на виборах мера Нью-Йорка

Джерело: damemagazine.com