Страхи, пов’язані з поліцейським свавіллям, затьмарюють ЧС з футболу 2026

«Моральна паніка» під прикриттям турботи: великі спортивні події перетворюються на загрозу для секс-працівників 

Коли місто чи країна готуються до масштабних міжнародних подій — чи то Олімпіада, чи Чемпіонат світу з футболу, — влада та правоохоронці традиційно звітують про «посилення заходів безпеки». Проте для спільноти секс-працівників ці свята спорту та туризму зазвичай обертаються початком справжньої внутрішньої війни, де головним агресором стає сама державна система. Під час Чемпіонату світу з футболу 2026 року в Канаді, США та Мексиці секс-працівники та профільні правозахисні організації б’ють на сполох через колосальний тиск та загрозу поліцейського свавілля.

Для українського контексту, де правоохоронні органи десятиліттями використовують аналогічні інструменти залякування, цей досвід є надзвичайно протверезним.

Головна небезпека криється у скоординованих інформаційних кампаніях, які напередодні великих турнірів запускають поліція разом із релігійними та аболіціоністськими організаціями. Гучні гасла про «боротьбу з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації» звучать масштабно, але насправді створюють штучну моральну паніку. Вони навмисно заплутують суспільство, повністю змішуючи поняття добровільної секс-праці за взаємною згодою та кримінального рабства. Ба більше, офіційна статистика та звіти попередніх років (наприклад, після Олімпіади-2010 у Ванкувері) чітко доводять: жодного реального «сплеску попиту» чи підтверджених фактів трафікінгу під час таких заходів зафіксовано не було. Міф щоразу спростовується, але бюджети продовжують вливати у репресивні рейди.

В Україні ми бачимо абсолютно ідентичний підхід. Під приводом «боротьби зі злочинністю» поліція влаштовує спецоперації під прикриттям, які б’ють не по реальних організаторах насилля, а по самих секс-працівниках, заганяючи їх у підпілля. У Канаді через посилення патрулів жінки змушені уникати центрів міст, відмовлятися від перевірки клієнтів та навіть боятися звертатися по невідкладну медичну допомогу, щоб не потрапити під радар міграційних служб чи поліції. Заохочення ж суспільства до «профілювання та гіперпильності» за абсурдними ознаками (на кшталт наявності двох телефонів) призводить лише до тотального расового та соціального розшарування.

Про те, чому поліцейські рейди під прикриттям захисту «жертв» лише посилюють маргіналізацію та небезпеку для спільноти, як міфи про спортивний трафікінг руйнують життєво важливі сервіси допомоги, та чому співпраця поліції з міграційними органами позбавляє вразливі групи базових прав людини, детально розповіли операційна менеджерка WISH Аджа Лемб-Хартлі та представниця спільноти SWAN Кристал Ладерас. Це критично важливий матеріал для українських медіа та активістів, який наочно демонструє: коли держава бореться з «явищем» замість захисту конкретних прав людей, найбільшою загрозою для безпеки стає саме посвідчення поліцейського.

Напередодні Чемпіонату світу з футболу 2026 секс-працівники та групи підтримки, які надають їм допомогу, занепокоєні у всіх країнах, де планується проведення матчів (Канада, США, Мексика).

"Люди явно нервують", - сказала Аджа Лемб-Хартлі (Aja Lamb-Hartley), операційний менеджер організації WISH Drop-In Centre Society, яка надає різні послуги вуличним секс-працівникам Ванкувера (Канада).

Збільшення числа спортивних туристів означає вищий ризик негативних взаємодій; перекриття доріг навколо великих стадіонів може порушити роботу у районах, де зазвичай працюють деякі секс-працівники; а збільшення транспортного потоку через Іст-Хейстінгс (East Hastings) між центром міста та фестивалем уболівальників на PNE (Pacific National Exhibition) переріже центри, що надають життєво важливі послуги клієнтам WISH, - повідомила Ламб-Хартлі виданню Vancity Lookout.

Однак вона додала, що найбільші побоювання напередодні міжнародного спортивного заходу пов’язані із правоохоронними органами.

«Ми постійно чуємо побоювання щодо посилення поліцейської присутності… Це дуже вплине на спільноту [секс-працівниць/ків]».

Хоча продаж сексуальних послуг не є незаконним у Канаді, в країні заборонено купувати такі послуги або надавати підтримку третім особам, наприклад, розміщуючи оголошення або здаючи приміщення для секс-працівників.

У зв’язку зі значним посиленням поліцейської присутності, за словами Лемб-Хартлі, секс-працівники зазвичай докладають більше зусиль, щоб уникнути виявлення, що часто призводить до більш ризикованих ситуацій з меншою можливістю перевірки клієнтів і обмеженим доступом до їх звичайних засобів підтримки.

За словами Лемб-Хартлі, особливу тривогу викликає повернення вже знайомої кампанії: посилення заходів боротьби з «торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації» напередодні ЧС.

"[Заяви про посилення торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації] регулярно повторюються вже давно, особливо в останні 20 років", - говорить Лемб-Хартлі. З моменту прийняття у 2000 році Протоколу ООН про запобігання, припинення та покарання торгівлі людьми спільнота секс-працівників зіткнулася з величезним «зростанням переслідувань та арештів», сказала вона.

Нещодавно у Ванкувері стартувало кілька кампаній із боротьби з торгівлею людьми, які безпосередньо пов’язані з правоохоронними органами та неурядовими організаціями. Кампанія «It’s a Penalty» розпочалася 14 травня 2026 року і триватиме протягом усього чемпіонату світу з футболу, щоб «мобілізувати уряди, правоохоронні органи, бізнес та громадянське суспільство для запобігання зловживанням, експлуатації та торгівлі людьми».

Багато місцевих організацій вже приєдналися до кампанії та планують розмістити рекламу у міжнародному аеропорту Ванкувера. Королівська Канадська Кінна Поліція (RCMP - Royal Canadian Mounted Police) також нещодавно оприлюднила плани щодо проведення інформаційної ініціативи щодо боротьби з торгівлею людьми, спрямованої на ресторанний та готельний сектор Британської Колумбії.

Однак Лемб-Хартлі заявила, що ці кампанії не підкріплені перевіреними доказами. Ба більше вони часто «змішують секс-роботу з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації», додала вона.

«Це навмисне заплутує та вводить в оману, і може призвести до невірного припущення, що секс-робота – це торгівля людьми. Це ще більше маргіналізує секс-працівників».

Попередження про торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації, які значною мірою необґрунтовані та звучать напередодні великих світових подій, не є новим явищем.

Напередодні Олімпійських ігор 2010 року активно проводилися інформаційно-просвітницькі кампанії, ініційовані в основному неурядовими організаціями та релігійними групами, у тому числі християнською організацією REED (Resist Exploitation, Embrace Dignity – Опирайтеся Експлуатації, Цінуйте Гідність) та Армію порятунку.

Попри значну увагу з боку ЗМІ та уряду до цієї проблеми, у звіті Міністерства Громадської Безпеки Канади за 2013 рік (2013 Public Safety Canada report) було зазначено, що «не було конкретних доказів торгівлі людьми, які піддаються перевірці, з метою сексуальної або трудової експлуатації, пов’язаної з Олімпійськими іграми 2010 року».

У звіті також наголошувалося, що до серпня 2010 року жодний випадок торгівлі людьми, пов’язаний з Олімпійськими іграми 2010 року, не досяг рівня розслідування. В іншому звіті було встановлено, що з 2006 по 2018 рік у Канаді було порушено лише 92 справи про торгівлю людьми.

У звіті Міністерства громадської безпеки Канади зазначається, що також не було значного «сплеску попиту на платні сексуальні послуги під час Олімпійських ігор» або на «менш орієнтованих на сім’ї заходах», таких як чемпіонати світу з футболу 2006 та 2010 років, де «очікуваний або прогнозований рівень попиту не матеріалізувався».

Насамкінець наголошувалося, що «різні уявлення про те, що є торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації, і різні стратегії боротьби з нею створюють серйозну проблему для розробки скоординованих і... збалансованих кампаній щодо підвищення обізнаності громадськості та висвітлення цієї проблеми у ЗМІ».

Як показували новинні репортажі того часу, у багатьох кампаніях боротьби з торгівлею людьми, що проводилися напередодні Олімпіади, часто використовували епатажну символіку та розмивали кордони між торгівлею людьми та добровільною секс-роботою.

Наприклад, Армія Порятунку провела скандальну рекламну кампанію під назвою «Правда несексуальна», яку правозахисники назвали такою, "що вводить в оману» та «що принижує гідність робітниць секс-індустрії». На сайті Армії порятунку навіть закликали учасників одягати манекени у закривавлені сукні та влаштовувати молитовні ходи біля стриптиз-клубів та масажних салонів.

Армія Порятунку знову приєдналася до кампанії "It’s A Penalty" напередодні Чемпіонату світу з футболу 2026 року.

Існують більш вагомі докази торгівлі робочою силою напередодні великих світових спортивних заходів. Чемпіонат світу 2022 року у Катарі став яскравим прикладом цього. У зв’язку з цим турніром правозахисники висловили занепокоєння щодо канадської програми тимчасових іноземних працівників.

Проте побоювання з приводу масової торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, як і раніше, в основному не підтверджуються, заявила Кристал Ладерас (Crystal Laderas), менеджер з комунікацій у SWAN Vancouver, організації, яка підтримує мігранток, зайнятих в індустрії сексу в приміщеннях.

«Цей міф щоразу спростовується, але ми, як і раніше, бачимо, як міста по всій Північній Америці, які приймають турніри ФІФА, вкладають кошти в ці заходи боротьби з торгівлею людьми, які часто націлені виключно на секс-працівників, у тому числі на іммігрантів та мігрантів», — сказала Ладерас.

Глобальний альянс проти торгівлі жінками назвав кампанії боротьби з торгівлею людьми «звичною моральною панікою», заявивши, що їхні цілі «неефективні» з погляду скорочення реальної торгівлі людьми й натомість переважно спрямовані на «викорінення секс-індустрії».

У листопаді 2023 року Міжнародний аеропорт Ванкувера уклав партнерську угоду з організацією Not In My City з метою розробки заходів щодо боротьби з торгівлею людьми та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, які планується розширити під час Чемпіонату світу з футболу.

Однак Ладерас висловила занепокоєння тим, що багато з цих підходів просто «спонукають людей до профілювання інших», використовуючи неоднозначні ознаки, такі як «людина, яка несе занадто багато або надто мало багажу, люди з татуюваннями або ті, у кого два мобільні телефони».

У звіті, опублікованому SWAN, міститься попередження про те, що багато з цих кампаній приносять зворотний ефект щодо маргіналізованих груп, заохочуючи гіпердільність, надмірне спостереження та расове профілювання передбачуваних жертв та правопорушників.

Ладерас повідомила, що під час Чемпіонату світу з футболу 2026 багато секс-працівників, з якими співпрацює SWAN, планують повністю уникати центру міста. "Вони просто не хочуть жодних контактів з поліцією", - сказала вона.

Для мігрантів, які займаються секс-роботою, та тих, хто перебуває в країні за тимчасовою візою, існує додатковий ризик. "Якщо з’ясується, що вони займаються секс-роботою, їх можуть депортувати", - сказала Ладерас.

Недавнє розслідування, проведене виданням De Facto, стверджує, що співпраця між поліцією і Канадським Агентством Прикордонних Служб (CBSA - Canada Border Services Agency) останнім часом посилилася: у 2023 році поліцейське управління Ванкувера зверталося до CBSA з проханням про перевірку імміграційного статусу на 80 відсотків частіше, ніж у попередньому році.

За словами Ладерас, мігранти секс-працівники особливо неохоче звертаються до поліції, якщо стали жертвами злочину, і навіть не наважуються звернутися за медичною допомогою. «Навіть якщо жінки зазнають нападу на робочому місці та потребують невідкладної допомоги, вони не звертаються до відділення невідкладної допомоги».

У березні 2026 року Королівська Канадська Кінна Поліція в Річмонді та Підрозділ по Боротьбі з Торгівлею Людьми Провінції Британська Колумбія (BC Counter Human Trafficking Unit) здійснили низку арештів після того, як співробітники, які працювали під прикриттям, виявили понад 100 осіб, які використовували онлайн-платформи для організації угод із сексуальними послугами.

Згідно з пресрелізом Королівської Канадської Кінної Поліції Річмонда поліції Річмонда, нещодавня спецоперація нібито була спрямована проти осіб, які купують сексуальні послуги, з метою скорочення попиту, який «підживлює торгівлю людьми».

Однак, на думку Ладерас, такі операції «розмивають кордони» між добровільною секс-роботою та торгівлею людьми та «підсилюють маргіналізацію секс-працівників у Нижньому Майнленді (Lower Mainland)».

«Поліція продовжує заявляти, що розуміє різницю між секс-роботою та торгівлею людьми, але вони знову і знову демонструють, що вони не ставляться до цих двох питань по-різному», - сказала Ладерас. «Зазвичай [ці рейди] зрештою торкаються лише секс-працівників, які діють за взаємною згодою». 

Текст: Медді Деллплейн (Maddi Dellplain),

Опубліковано 26 травня 2026 року на порталі asianpacificpost.com