Три чверті секс-працівників Ірландії розпочали свою діяльність через фінансові причини

За даними нового дослідження, близько трьох чвертей секс-працівників в Ірландії розпочали свою діяльність через фінансові причини.

Дослідження, проведене Альянсом Секс-працівників Ірландії (SWAI - Sex Workers Alliance Ireland), також показало, що секс-працівники — мігранти стикаються з дискримінацією та маргіналізацією при пошуку житла по всій країні.

Було встановлено, що в той час, як більшість стали секс-працівниками через гроші, інші стали членами ірландської спільноти секс-працівників через гнучкість роботи, а деякі заявили, що підтримують свою залежність.

Крім того, було встановлено, що три чверті учасників орендували приватне житло, а 25% були бездомними чи мешкали у гуртожитках.

Дослідження показало, що з тих, хто орендує приватне житло, 33% використали виплати на житлову допомогу (HAP – housing assistance payments).

Програма HAP – це соціальна виплата на житло, яка сплачується орендодавцям місцевими органами влади, а орендарі вносять внесок до місцевих органів влади.

Більшість учасників опитування SWAI проживали у своєму нинішньому житлі протягом одного-двох років, проте кілька учасників дослідження стикалися з виселенням та тією чи іншою мірою були бездомними.

Декілька учасників розповіли про свій досвід дискримінації при пошуку або подачі заявки на житло.

Більшість учасників були мігрантами (близько 87,5%), які прибули з різних країн, включаючи США, Німеччину, Пакистан, Румунію, Мексику та Велику Британію.

Вони займаються секс-роботою протягом різного часу: 25% розпочали два роки тому, 25% працюють протягом останніх чотирьох-п’яти років, 37,5% розпочали 10 років тому та 12,5% працюють 13 років і більше.

Близько половини секс-працівників говорять, що вживають психоактивні речовини, причому близько 25% роблять це у соціальному контексті, а близько 25% говорять, що повністю утримуються від цього.

Алмі Моджеска (Almi Modjeska), координатор SWAI, зазначила: «Голоси секс-працівників Ірландії постійно ігноруються та виключаються з обговорень, які ведуть до ухвалення законів та політики, що безпосередньо їх зачіпають. Це постійне ігнорування визначило наш підхід до цього дослідження, тому до звіту також включено рекомендації секс-працівників щодо вжиття значних заходів, що покращать становище мігрантів, які займаються секс-роботою в Ірландії».

Лінда Кавана (Linda Kavanagh), прессекретар SWAI, сказала: "Наше дослідження охоплює секс-працівників у всіх аспектах звіту. Запитання були розроблені з урахуванням думки активних секс-працівників. Попри панівні уявлення про те, що всі секс-працівники є жертвами ґендерного насильства, секс-працівники є творцями знань і найкраще можуть говорити про свою реальність. Секс-працівники проводили інтерв’ю, аналіз даних та писали звіти. Коли ми говоримо “нічого про нас без нас”, ми маємо на увазі саме це”.

Пані Кавана додала: "Дискусія про секс-роботу в Ірландії зосереджена виключно на насильстві щодо секс-працівників з боку клієнтів та їхньому праві на вихід із цієї сфери. Структурне насильство та дискримінація, з якими вони стикаються з боку держави, поліції, житлової кризи та орендодавців, ніколи не згадуються. Усі ці питання можуть вирішити уряд та всі ми. Натомість їм пропонують лише криміналізацію їх доходів за допомогою законів, за якими з ними ніколи до ладу не консультувалися".

"Житло та міграція – тут гострі теми. Ірландія — одна з восьми країн, які впровадили скандинавську модель криміналізації клієнтів. Зараз країна переживає житлову кризу, відчуваючи гостру нестачу житла. Криза вартості життя, що виникла на тлі житлової кризи, ускладнює доступ до гідної роботи. Ми знаємо, що в Ірландії все більше людей звертаються до секс-праці, щоб звести кінці з кінцями".

В Ірландії криміналізуються клієнти та діють великі та суворі закони про утримання громадських будинків, які заважають секс-працівникам співпрацювати заради безпеки.

Ці закони роблять секс-роботу менш безпечною і позбавляють секс-працівників можливості домогтися правосуддя та отримати допомогу.

Організація повторила свій заклик до декриміналізації секс-роботи та скасування законів про утримання громадських будинків.

Вони стверджують, що криміналізація утримання будинків та організація секс-роботи змушують секс-працівників діяти ізольовано, що підвищує ризик насильства та експлуатації.

Вони також заявили, що чинне законодавство «вкрай ускладнює» секс-працівникам отримання стабільного житла, оскільки орендодавці можуть бути притягнуті до відповідальності за здачу їм житла.

Це сприяє зниженню рівня житлової безпеки та робить секс-працівників більш уразливими до експлуатації та бездомності.

Страх виселення посилює нестабільність і стрес, яких зазнають секс-працівники, додали вони.

Текст Кейт Маккаррі (Cate McCurry)

Опубліковано 11 серпня, 2025 на порталі breakingnews.ie