Від червоних ліхтарів до законних прав: новітня історія секс-роботи в Аотеароа (Нова Зеландія)

Тернистий шлях до першої в світі декриміналізації секс-праці в Новій Зеландії став темою нової книги дослідниці та історика Шеріл Вейр (Cheryl Ware).

На головному фото — Святкування 30-річчя Новозеландського Колективу Повії (NZPC- New Zealand Prostitutes’ Collective) у Веллінгтоні у 2017 році.

Секс-робота і люди, залучені до неї, історично завжди існували на спірній з погляду моралі території, піддаючись осуду і стигматизації, а незаконність змушувала їх йти в тінь.

Однак у 2003 році, прийнявши Закон про реформу проституції (Prostitution Reform Act in 2003), Нова Зеландія стала першою країною у світі, яка повністю декриміналізувала секс-роботу, хоча і після палких дебатів і з мінімальною перевагою всього в один голос.

Це був знаменний момент, впевнена доктор Шеріл Вейр, історик сексу, гендеру та здоров’я з Оклендського університету.

"Декриміналізація секс-роботи в Новій Зеландії була не просто зміною законодавства, це була соціальна і культурна трансформація. Вона дала секс-працівникам право говорити «ні», домагатися справедливості й вважатися працівниками".

Закон мав гарантувати секс-працівникам права людини, захищати їх від експлуатації, сприяти їх добробуту, здоров’ю та безпеці на робочому місці й забороняти використання в секс-роботі осіб молодше 18 років.

Для своєї нової книги «Нерозкрита інтимність: історія секс-роботи в Аотеароа 1978-2008» (видавництво Оклендського університету, липень 2025 року) (Untold Intimacies: A History of Sex Work in Aotearoa 1978-2008 (Auckland University Press, July 2025)) Вейр, яка спеціалізується на історії Аотеароа та Австралії кінця XX століття, поговорила з 25 людьми, які працювали на кораблях і вулицях, в масажних салонах і в якості приватних ескортів протягом бурхливого 30-річного періоду.

«Секс-працівники завжди були частиною наших спільнот, але їхні історії рідко розповідалися їхніми словами. Усна історія дозволяє нам почути їхні голоси безпосередньо, без фільтрів», — каже вона.

Доктор Шеріл Вейр: «Секс-працівники завжди були частиною наших спільнот, але їхні історії рідко розповідалися ними самими».

Книга починається з 1978 року, коли секс-працівники Нової Зеландії ще діяли поза законом, потім розглядається ціна публічного виступу з вимогою декриміналізації, повільна професіоналізація індустрії та боротьба за здоров’я і безпеку працівників, особливо в епоху ВІЛ і СНІДу.

В кінці книги розповідається про декриміналізацію у 2003 році і її безпосередні наслідки.

Вейр відзначає помітну різницю в безпеці та умовах до і після декриміналізації, а також стигматизацію, що триває.

«До 2003 року секс-працівники були криміналізовані, маргіналізовані й часто ставали мішенню для поліції. Закон про масажні салони 1978 року регулював діяльність борделів, але не захищав працівників».

Після 2003 року життя й умови стали набагато кращими з юридичного погляду, тобто секс-працівникам не потрібно було щоночі озиратися на поліцію, але осуд суспільства залишився, — стверджує Вейр.

За її словами, самі працівники брали активну участь у просуванні юридичних реформ, серед них була і знаменита сьогодні захисниця прав секс-працівників Дама Кетрін Хілі (Dame Catherine Healy), представниця Колективу новозеландських повій (New Zealand Prostitutes Collective).

«Ці працівники не були пасивними отримувачами змін; вони були організаторами, активістами й оповідачами», - каже вона. «Я дуже вдячна Дамі Кетрін, зокрема, за її уважне ставлення до всього рукопису, а також всім іншим активістам, чиї історії увійшли в цю книгу, і хто так відкрито брав участь в цьому проєкті».

«Навіть за наявності правового захисту стигма зберігається. Зокрема, секс-працівники мігранти позбавлені можливості користуватися перевагами закону і залишаються вразливими досі».

На закінчення можна сказати, що проведений урядом Нової Зеландії у 2008 році огляд закону показав, що декриміналізація не призвела до зростання числа секс-працівників, про що говорили її противники, а навпаки, підвищила безпеку і права працівників.

Вейр вважає, що ця історія виходить далеко за межі секс-роботи.

«Йдеться про трудові права, гендерну справедливість і про те, як ми цінуємо життєвий досвід людей».

Робота над книгою стала можливою завдяки фінансовій підтримці гранту Marsden Fast Start Grant, премії Кейт Еджер за постдокторську роботу в галузі освіти (Kate Edger Education Award) і премії Джудіт Бінні в галузі письменницької майстерності (Judith Binney Writing Award).

Шеріл Вейр також є автором книги «Ті, хто вижив після ВІЛ в Сіднеї: спогади про епідемію» (HIV Survivors in Sydney: Memories of the Epidemic / Palgrave Macmillan, 2019).

Опубліковано 14 липня 2025 року

Джерело портал auckland.ac.nz