Все про інфантильність: ознаки, ризики та способи подолання

Коли дорослі люди поводяться по-дитячому, уникають відповідальності та відмовляються шукати розв’язання власних проблем, це говорить про їхню інфантильну позицію. Наслідки можуть бути досить серйозні, адже цей психологічний стан заважає особистісному розвитку та щасливому життю.

Інфантилізм – це складна психологічна проблема, яка може вплинути на здатність людини ефективно функціонувати у повсякденному житті.

Небезпека інфантилізму

Основну небезпеку для людини, яка страждає на інфантильність, становить соціальна дезадаптація. У результаті того, що таким людям складно пристосовуватися до навколишнього світу і людей, вони часто опиняються на самоті, у них може виникати відчуття власної неповноцінності, непотрібності. Це в підсумку може призводити до різного роду неврозів і депресій, які в деяких випадках закінчуються самогубствами.

Для дитини, якій завжди в усьому потурали батьки і всіляко захищали від труднощів, неприємностей чи фрустраційних обставин, найважчим стане те, що в дорослому житті їй доведеться вирішувати все самій, і ніхто не буде виконувати її бажання на першу вимогу. А це знову-таки призведе до того, що така людина буде відвертати від себе товариство. У результаті чого підвищується ризик розвитку неврозів і депресивних станів з усіма можливими наслідками.

Основні риси інфантильності:

• труднощі з керуванням своїми емоціями
• імпульсивність
• залежність
• нездатність справлятися з обов’язками
• труднощі з оплатою рахунків або збереження роботи
• егоцентризм
• погані комунікативні навички
• відсутність емпатії
• потреба в постійній увазі.

Прояв однієї чи кількох із цих рис не обов’язково свідчить про інфантильність чи незрілість.

6 фраз інфантильної людини

Якщо ви чуєте або повторюєте деякі з наведених нижче фраз, можливо слід замислитися над змінами.

"Це не я", "це він зробив"

Маленькі діти насамперед кажуть, що це не вони начудили. Якщо людина весь час звинувачує інших у проблемах, у яких винна вона сама, це явна ознака інфантильності. Такі люди вкрай ненадійні. Ще більшою ознакою незрілості слугуватиме максимально жорстке відстоювання своєї позиції невинуватості.

"Я не знаю, що хочу робити"

Ця фраза явно вказує на інфантильність людини, але, з іншого боку, вона вказує на те, що ця людина приймає той факт, що не знає, чого їй потрібно прагнути. З таким інфантилом ще не все втрачено, бо визнання факту безпорадності потребує сміливості. А сміливість — відмінна риса сильних та дорослих людей.

"Я цього не говорив"

Тут варто зазначити лише тих людей, хто бреше. Буває так, що людина дійсно нічого вам не обіцяла, але якщо вона наобіцяла з трьох коробів і відмовляється виконувати це, їй точно не слід довіряти. Це незріла особистість, якій, ймовірність, завжди сходить із рук невиконання обіцянок.

"Не знав, що це так важливо для тебе"

Інфантильні люди майже ніколи не думають про інших. Для них все є якоюсь грою або зовсім не має значення. Вони помилково вважають, що серйозність оточуючих — щось дивне, тоді як дивність — це їхнє інфантильне сприйняття життєвих реалій.

"Ти мене про це не просив"

Людина, яка є такою вічною дитиною, ніколи сама не запропонує допомогу. Вона чекатиме доти, доки її не попросять про неї. Якщо він чи вона кажуть, що треба було попросити, це варто сприймати як типовий прояв інфантильності. Нормальна людина або вибачиться, або запропонує допомогу, коли вона потрібна.

"Такий ось я", "ми жінки/чоловіки всі так влаштовані, нічого не вдієш"

Люди з яскраво вираженою інфантильною ноткою в характері часто обґрунтовують свою дивну та нездорову поведінку чи помилки тим, що вони такими народилися і не можуть цього виправити. Хтось виправдовується віком, хтось статтю, хтось неправильним вихованням чи ще чимось.

Є також і вчинки, які видають інфантильність: невміння розраховувати бюджет, брехня, порушення кордонів, зменшення чужих досягнень, стереотипне мислення, невміння приймати критику тощо. Не забувайте і про це також.

5 ознак інфантильності, які повинні насторожувати тебе в стосунках:

Інфантил чекає, коли його партнер вгадає, чого він хоче

У Інфантилльної людини не виходить говорити з партнером відверто і відкрито, тому як всього дорослого (в тому числі і обговорення цілком звичних побутових речей) він уникає. Витягнути з такої людини будь-яку ініціативу практично неможливо. Але інфантили можуть ображатися і злитися на партнера за те, що він не робить так, як вони хочуть. Інфантил сподівається на те, що всі навколо - телепати.

Інфантил приймає "блискавичні" фінансові рішення

І, як правило, всі вони дуже дурні. Наприклад, таким людям властиво підбивати партнера на необдумані покупки, які обом не по кишені. Якщо щось іде не за планом інфантила, починається великий скандал (подібно до того, який закочують діти, коли їм не купили цукерку). Часто це призводить до того, що людина грузне в боргах і ніяк не може забезпечити собі фінансову подушку безпеки.

Інфантил залежить від уваги свого партнера

Особливо на людях. Така людина завжди буде тягнути ковдру на себе, показово торкатися партнера і всім виглядом давати зрозуміти оточуючим, що його партнер - його партнер. Коли інфантил відчуває брак уваги - він закочує істерику.

Інфантил частіше проявляє почуття і емоції НЕ словами

Говорити про кохання або розчарування для них - страшніше за смерть. Зате торкатися партнера, коли вони закохані або плакати, кричати і плескати дверима зі злості і розчарування вони готові 24/7.

Інфантил налаштований змінити людину поруч, але не стосунки з цією людиною

Думки про те, що всі вміють підлаштовуватися один під одного і робити все, як зручно не їм самим, а кому-то - одна з головних відмінних рис інфантильних людей. Це пов’язують з тим, що в дитинстві така людина часто керувала своїми батьками, які йшли на поводу її бажань. Якщо партнер намагається нав’язати тобі думку або просить тебе змінитися заради нього - він інфантильний.

Поведінка людини з інфантильною позицією:

• Постійне жалібне ставлення до себе: людина завжди скаржиться, але реального прагнення змінити ситуацію немає.
• Ігнорування проблеми, навіть коли все йде погано. А щоб привернути до себе увагу ображається демонстративно.
• Небажання розв’язувати власні проблеми: чекає, поки це за неї зроблять інші.
• Віра в те, що світ повинен бути справедливим і всі біди виникають через інших.
• Вимога, щоб все відбувалося тільки за твоїми правилами.
• Несприйняття критики та невміння приймати конструктивні зауваження.
• Кидання розпочатих справ при перших труднощах.

Інфантильна поведінка у дорослих може випливати з низки основних психологічних факторів.

Ось кілька можливих причин інфантильності:

Дефіцит уваги: Дорослі, які відчували нестачу уваги у дитинстві, можуть мати проблеми з формуванням здорових стосунків у дорослому віці. Вони можуть проявляти інфантильну поведінку як спосіб шукати розради та уваги з боку інших, подібно до того, як немовлята приветають до себе увагу.

Розлади особистості: люди з розладами особистості (пограничний розлад особистості або нарцисичний розлад особистості), можуть проявляти інфантильну поведінку як спосіб справлятися зі своїми емоціями та контролювати ситуацію. Це можуть бути істерики, маніпулятивна поведінка та відсутність відповідальності за свої дії.

Травма: Травматичний ситуація в дитинстві або в дорослому віці може призвести до емоційної дисрегуляції та труднощів впоратися зі стресом. Люди, які пережили травму, можуть проявляти інфантильну поведінку як спосіб уникання важкої ситуації або для приховування складних почуттів.

Невирішені завдання розвитку: деякі дорослі можуть мати труднощі з виконанням певних завдань розвитку, таких як встановлення почуття ідентичності або розвиток здорових механізмів подолання стресів чи життєвих завдань. Це може призвести до інфантильної поведінки, оскільки вони можуть важко справлятися зі стресом і відчувати себе перевантаженими дорослими обов’язками. За теорією Еріка Берна кожен етап розвитку дитини ставить перед нею певні завдання розвитку. Саме виконання цих завдань у відповідний період є основою формування зрілої і гармонійної особистості.

Зловживання психоактивними речовинами: люди, які борються зі зловживанням психоактивними речовинами, можуть проявляти інфантильну поведінку внаслідок своєї залежності.

Важливо зазначити, що інфантильна поведінка у дорослих не обов’язково є ознакою незрілості чи слабкості. Це може бути симптомом основних психологічних проблем, які можна вирішити за допомогою терапії та інших форм лікування.

Часто прояви інфантильності тимчасові і є реакцією на стрес, труднощі та виснаження. В такому випадку – це захисний механізм психіки, що потребує розуміння і лояльного ставлення, підтримки оточуючих. Коли нам важко, ми регресуємо у той період, коли нам було добре і про нас піклувались. Додайте собі трохи турботи, попросіть про допомогу, щоб прожити важкий період і знову повернутись у свій вік.

Однак, якщо така поведінка зберігається тривалий час у дорослому віці та заважає здатності людини ефективно функціонувати в суспільстві, варто продовжити дослідження з фахівцем із психічного здоров’я.

Як подолати інфантильну позицію

• Визнайте свої почуття: прийміть, що ви відчуваєте страх або невпевненість. Це перший крок до змін.
• Візьміть відповідальність за своє життя. Сформулюйте конкретні цілі та плани для їх досягнення.
• Навчіться приймати критику. Сприймайте конструктивну критику як можливість для зростання, а не як напад на вашу особистість.
• Завершуйте розпочаті справи до кінця, навіть якщо це стає важко.
• Розвивайте емоційну зрілість. Практикуйте саморефлексію та аналізуйте свої реакції на різні ситуації.
• Шукайте підтримку. Спілкуйтеся з людьми, які можуть надати вам конструктивну підтримку і допомогу у процесі змін.

Подолання інфантильної позиції — це шлях до зрілості та щасливішого й більш повного життя. Зробіть перший крок сьогодні!

Не бійтеся звертатись до спеціалістів за допомогою (психологів та психотерапевтів). Разом з ними можна суттєво прискорити розвиток самосвідості, визначення причин та подолання інфантильної поведінки. Корекції належать лише ті прояви, які дійсно завдають шкоди та заважають особистості та життєдіяльності.

Наші психологи нададуть Вам підтримку та запропонують сучасні методики, зокрема:

• розвиток самосвідомості та розуміння глибинних причин інфантильної поведінки
• когнітивна поведінкова терапія
• корекція та заміна негативних моделей мислення та поведінки, які сприяють розвитку інфантилізму
• розвиток навичок подолання (для протистояння стресу та тривожності)
• практика управління емоціями
• визначення цілей та пріоритетів
• відповідальність за свої вчинки
• турбота та догляд за собою (практика догляду за собою, наприклад фізичні вправи, здорове харчування та гігієна сну, допоможуть почуватися впевненішими та спроможнішими)
• розвиток соціальних навичок.

Будьте терплячими до себе та своїх близьких: подолання інфантильності — це повільний і поступовий процес, який вимагає часу, зусиль і терпіння. Будьте добрими та лояльними до себе та оточуючих, коли прагнете до більш зрілого, усвідомленого  та повноцінного життя.