«Я щиро пишаюся тим, що в Україні є така смілива, відверта й сильна спільнота секс-працівниць!», Тетяна Лебедь, ВОНЖ «ВОНА»

Ми доповнюємо СЕРІЮ ІНТЕРВ’Ю «ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ», в яких ми говоримо про життя українців, долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні в умовах війни, новою серією розмов. Цього разу ми вирішили поспілкуватися з керівниками партнерських громадських організацій, з якими ми разом ділимо всі труднощі та виклики захисту прав секс-працівників в різних куточках нашої України під час війни.

До вашої уваги інтерв’ю з директоркою Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок ВОНА Тетяною Лебедь.

 «Легалайф-Україна» (Л-У): Вітаємо Вас на нашому порталі! Завжди ради поспілкуватись з нашими багаторічними партнерами із захисту прав людини в Україні. Розкажіть нам, будь ласка, які зміни відбулися за останні 4 роки війни у ​​Вашому житті та в житті ВОНЖ «ВОНА»?

Тетяна Лебедь: Вітаю вас, шановні колеги та партнери!

Війна стала для нас ще одним серйозним випробуванням, як і для всіх українців та українок взагалі. Але ми залишилися тією ж командою, з якої починали свій шлях і це дуже цінно, тому що людська цінність - найважливіша. Єдина зміна - одна з наших колежанок була змушена переїхати за кордон з особистих причин, але команда працює.

Важливо, що більшість наших жінок, які працюють у регіонах, залишилися також на своїх місцях. Винятком стали Маріуполь і Слов’янськ, де роботу було перервано через бойові дії та події, про які, на жаль, ви знаєте. В інших регіонах команда продовжує працювати у звичному режимі - фактично в тих самих умовах, що й центральний офіс. Це часто дуже складні умови: без стабільного світла, тепла та базової інфраструктури. Ми працюємо завдяки альтернативним джерелам енергії - генераторам, екофлоу та іншим рішенням, які дозволяють не зупиняти діяльність навіть у кризових умовах.

Попри всі виклики, саме в цей період нам вдалося отримати один важливий проєкт -  CoMPSS, який ми активно розвиваємо і реалізуємо. У його межах функціонують кімнати «Матері та дитини», а також «Зелена кімната» для постраждалих від насильства всіх гендерів. Це простори безпеки, підтримки та відновлення, особливо важливі для жінок, які живуть із наркозалежністю та перебувають на ЗПТ.

Наші параюристки та регіональні координаторки продовжують працювати без зупинки. Вони фіксують випадки порушення прав, надають первинну правову допомогу та підтримують жінок у складних ситуаціях. Для наших клієнток це часто єдиний доступний ресурс, який дозволяє не залишатися сам на сам із насильством, порушенням прав, стигмою чи дискримінацією.

Попри війну, ми зберегли головне - команду, довіру і можливість продовжувати підтримку жінок там, де вона найбільш потрібна.

Л-У: Що Ви можете назвати головними досягненнями у роботі Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» за ці роки?

Тетяна Лебедь: Головним досягненням Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» за ці роки, на мою думку, є найцінніше - це те, що нам вдалося зберегти команду і людський ресурс. У надзвичайно складних умовах, особливо під час повномасштабної війни, коли багато хто був змушений шукати безпеки за кордоном, наші жінки зробили свідомий вибір залишитися в Україні. Попри всі виклики - нестабільність, емоційне виснаження, ризики - вони продовжують працювати, підтримувати інших жінок і розвивати нашу спільноту.

Це про відповідальність і відданість. Про те, що для нас це частина життя і внутрішньої місії. Кожна з нас розуміє, наскільки важливою є підтримка для жінок, які живуть із наркозалежністю, і тому ми залишаємося поруч - там, де ми потрібні найбільше. Саме завдяки цій згуртованості нам вдалося не лише втриматися, а й продовжувати розширювати допомогу, впроваджувати нові підходи та посилювати голос жінок на національному рівні. Тому наше головне досягнення - це люди. Жінки, які не поїхали, не здалися і щодня продовжують змінювати життя інших жінок.

Л-У: Як за роки війни змінилася Ваша взаємодія з владою, соціальними службами, медичними та іншими установами?

Тетяна Лебедь: Я б сказала, що одним із найцінніших результатів нашої роботи стало зростання довіри у взаємодії. Між нами з’явилося більше відкритості, підтримки і взаєморозуміння.

Окремо важливо відзначити зміни у відносинах із медичним сектором. Ми довго і системно вкладалися у це партнерство: проводили тренінги у форматі «лікар–пацієнт», організовували круглі столи, вибудовували діалог. Це був поступовий процес, який вимагав часу і зусиль з обох сторін. І сьогодні ми маємо дуже цінний результат — довіру. Відносини між нами та представниками медичного сектору стали більш відкритими та партнерськими. І це те, що безпосередньо впливає на якість послуг і на досвід жінок, які звертаються по допомогу.

Ми знаємо куди перенаправити жінку, щоб вона отримала послугу і не відчувала сорому чи стигми. Це дуже цінно!

Л-У: Розкажіть, будь ласка, докладніше про програми, в рамках яких активістки ВОНЖ «ВОНА» співпрацюють сьогодні із спільнотою секс-працівників України найбільше.

Тетяна Лебедь: Передусім, нас об’єднує спільне розуміння викликів, з якими стикаються жінки - це і стигма, і дискримінація, і порушення прав, відсутність декриміналізації …. Саме тому ми працюємо разом не точково, а на різних рівнях - від надання допомоги до адвокації змін.

Ми активно взаємодіємо в межах національних і координаційних платформ - зокрема, беремо участь у координаційних радах, національних робочих групах, процесах формування політик. Це дає можливість доносити спільний голос жінок і впливати на рішення, які стосуються доступу до послуг, лікування та захисту прав.

Окремо важливо, що наша співпраця - це про спільну адвокацію. Разом ми реагуємо на випадки порушення прав, піднімаємо питання доступу до медичних і соціальних послуг, працюємо над зниженням стигми. Для нас дуже цінно бачити, що в містах, де працюють наші активістки, ця співпраця відбувається не лише на рівні стратегій, а й у щоденній взаємодії.

Активістки ВОНЖ «ВОНА» та представниці спільноти секс-працівниць працюють поруч, підтримують одна одну, проводять спільні заходи, реагують на виклики.

Л-У: Наші активістки регіональні лідерки спільноти «Легалайф-Україна» дуже схвально оцінюють взаємодію з активістками ВОНЖ «ВОНА» у різних регіонах України. Наскільки на Ваш погляд важлива співпраця та взаємодопомога між НУО на сьогоднішній день?

Тетяна Лебедь: Співпраця між громадськими організаціями сьогодні - це не просто важливо, це критично необхідно. Я переконана, що саме через партнерство і взаємодопомогу ми можемо досягати системних змін, особливо коли йдеться про підтримку вразливих спільнот.

Як ВОНЖ «ВОНА», ми маємо лідерок у різних регіонах України, які об’єдналися, щоб відстоювати свої права, долати стигму та впливати на ситуацію в регіонах. І саме тому добре розуміємо силу об’єднання - коли досвід, знання і голоси різних спільнот підсилюють одна одну.

Наша взаємодія з такими партнерами, як БО «Легалайф-Україна», показує, наскільки важливо працювати разом, адже наші спільноти часто перетинаються, мають схожі виклики і потребують солідарності. Участь наших активісток у спільних заходах дозволяє обмінюватися досвідом, посилювати правозахисну роботу та підтримувати жінок у різних життєвих обставинах.

Я вважаю, що сьогодні сильні НУО - це ті, хто не конкурує, а об’єднується. Бо тільки разом ми можемо говорити гучніше, впливати ефективніше і досягати реальних змін. І найголовніше - давати жінкам відчуття, що вони не самі, що є спільнота, яка підтримає, підсилить і допоможе відстояти свої права.

Л-У: Хто є Вашими ключовими союзниками у неурядовому секторі, з ким ви об’єднуєте зусилля?

Тетяна Лебедь: Нашими ключовими союзниками та партнерами є МБФ «Альянс громадського здоров’я», БО «Позитивні жінки», БО «Легалайф-Україна» та БО «100% Життя». Також ми співпрацюємо з державною установою «Центр громадського здоров’я МОЗ України», соціальними службами та закладами охорони здоров’я.

Л-У: Що на Вашу думку могло б допомогти нам зміцнити нашу співпрацю в майбутньому ще більше?

Тетяна Лебедь: Раніше в нас було більше можливостей для спільних офлайн-активностей, і цей досвід був надзвичайно цінним. Ми проводили разом тренінги, і я пам’ятаю один із таких заходів як дуже сильний адвокаційний приклад.

Сьогодні, звісно, через війну і обмеження ми більше працюємо в онлайн-форматах, але я вважаю, що саме живі зустрічі мають особливу силу. Нам дуже хотілося б повернути і розширити цю практику. І не так важливо, який саме це формат - спільні ретрити, навчальні заходи чи робочі зустрічі.

Найважливіше - це можливість для наших працівниць і активісток зануритися в спільний простір, відчути підтримку одна одної, попрацювати разом, обмінятися досвідом і отримати нові навички. 

Л-У: Ми дякуємо Вам за відверту розмову. Насамкінець у нас є традиційне запитання: що Ви можете порадити активісткам-початківцям, які лише планують долучитися до допомоги вразливим спільнотам та що Ви хотіли б побажати спільноті секс-працівників України?

Тетяна Лебедь: Я хочу звернутися до всіх активісток, які лише починають свій шлях. Бажаю вам наснаги, внутрішньої легкості та поруч - добрих, надійних і обізнаних сестер.

Не бійтеся рухатися вперед, навіть маленькими кроками - саме з них починаються великі зміни. Я щиро пишаюся тим, що в Україні є така смілива, відверта й сильна спільнота секс-працівниць. І я вірю, що вона буде лише зростати та посилюватися.

Я добре знаю: голос починає звучати тоді, коли жінки не бояться говорити. Тож не бійтеся бути видимими, не бійтеся заявляти про себе. Саме ви стаєте прикладом, який надихає інших і допомагає іншим жінкам зробити свій перший крок в нове життя.

Інтерв’ю створено командою порталу «Легалайф-Україна»

Фото від ВОНЖ «ВОНА»