Як легалізація порнографії може вплинути на економіку України?

Останнім часом у ЗМІ значно активізувалася дискусія навколо прийняття законопроекту № 12191 та можливості декриміналізації еротичного контенту та порно в Україні. Щодо правозахисних та юридичних наслідків декріму порно ми неодноразово наголошували на нашому порталі. Щодо суто економічної складової цього процесу інформації в інтернеті набагато менше. Пропонуємо до вашої уваги частину статті на цю тему Ярослава Вінокурова, яка була оприлюднена на порталі «Економічної Правди» 15 вересня 2023 году. Треба зауважити, що за 2 роки з моменту публікації статті усі показники щодо грошового обороту в галузі порно в Україні – отже і грошові показники можливих надходжень до бюджету – могли зрости в кілька разів. (БО «Легалайф-Україна»)

Стаття в повному обсязі знаходиться за посиланням тут.

Попри кримінальне переслідування та численні випадки засудження за поширення порнографічного контенту, Україна є частиною глобального порноринку – і на боці попиту, і на боці пропозиції.

У 2022 році Україна була 15-ю у світі за обсягом спожитого порнотрафіку на одному з найбільших порносайтів Pornhub. Попри велику війну та окупацію частини території Україна за рік опустилася лише на дві позиції.

У середньому українські користувачі проводять на Pornhub 9 хв 57 сек. 50% з них – люди віком 18-34 роки, 23% – 35-44 роки, 27% – понад 44 роки. 41% усіх українських відвідувачів цього сайту у 2022 році були жінками

Крім того, українці є активними користувачами Onlyfans. Платформа OnlyFans бере з користувачів плату за доступ до контенту авторів і набула популярності завдяки розвагам для дорослих та еротичному контенту. Передплатник творця контенту може переглядати його контент в обмін на щомісячний членський внесок: 80% зборів ідуть творцеві контенту, 20% – платформі.

Про популярність Onlyfans серед українців свідчить те, що за перші пів року компанія переказала до українського бюджету 34 млн грн ПДВ.

Чи знімають українці порно?

Крім споживання порно, українці активно його створюють. Ба більше, вони навчилися конвертувати контент для дорослих на підтримку Збройних сил.

8 березня 2022 року дві користувачки платформи Onlyfans заснували рух "Теронліфанс". Учасниці та учасники руху обмінюють пожертви, здійснені на рахунки однієї з благодійних організацій, на інтимні фотографії. На початку серпня 2023 року таким чином вдалося зібрати близько 31,48 млн грн.

ЕП звернулася до Onlyfans з проханням надати статистику щодо кількості користувачів з України та обсягів їхніх заробітків. Однак платформа відмовилася надавати таку інформацію, зазначивши, що "не розділяє творців контенту на категорії, зокрема за їхнім місцем перебування".

За приблизними підрахунками, платформою Onlyfans користуються 500 млн людей у світі, з яких 2,1 млн – творці контенту. У середньому кожен контент-мейкер має по 21 підписнику і заробляє по 180 дол на місяць. Водночас понад 300 творців контенту на платформі отримують за рік понад 1 млн дол.

Скільки творців контенту на Onlyfans з України і скільки вони заробляють, невідомо. За оцінками представників ринку, йдеться про сотні тисяч людей.

Регіональний менеджер вебкам-платформи CAM4 у Східній Європі Гі Де Смет вважає, що порнографічний контент на Onlyfans можуть розміщувати понад 200 тис українок та українців. Якщо припустити, що кожен з них заробляє по 180 дол, то обсяг цього ринку може сягати 15,8 млрд грн на рік.

Onlyfans є відносно новою платформою, проте її поява встигла призвести до зростання кримінальних справ за виготовлення порно, стверджують юристи.

"З появою та розвитком соціальної мережі Onlyfans значно збільшилася кількість судових справ щодо встановлення вини підозрюваних осіб у виготовленні та розповсюдженні через цю мережу порнографічних зображень.

Наприклад, у травні суд у Кременчуці визнав винуватим подружжя та призначив йому три роки позбавлення волі без права обіймати певні посади. Правда, суд звільнив обвинувачених від відбування покарання, призначивши рік іспитового строку", – зазначила адвокат юридичної фірми Gracers Лариса Величко.

Виробництво та поширення порнографії через більш традиційні інтернет-канали, наприклад порносайти, в Україні розвинене слабо. Як правило, професійні порноактори з України їдуть працювати в студії, розташовані за кордоном, де законодавство щодо обігу такого контенту не таке суворе.

Як працює вебкам-бізнес в Україні?

Вебкам-бізнес доволі популярний в Україні і також перебуває поза законом. На відміну від роботи за допомогою Onlyfans, на вебкам-платформах творці контенту спілкуються чи влаштовують шоу для своїх глядачів у прямому ефірі.

Аби займатися трансляцією через відповідні платформи, можна зареєструвати аккаунт самостійно, а можна скористатися послугами студій. Останні допомагають творцям контенту з місцем, обладнанням та одягом.

Інколи вони проводять тренінги для новачків. За свої послуги творці контенту платять комісію – 50-70% від заробленого. Студії, з яких здійснюються еротичні та порнографічні трансляції, часто стають жертвами "нальотів" правоохоронців. Зазвичай "маски-шоу" закінчуються пропозиціями "мирно вирішити проблему".

"Ціна питання коливається від 10 тисяч доларів у містечках до 50 тисяч доларів у містах. Іноді правоохоронці пропонують "абонемент" за 1-3 тисячі доларів на місяць, аби студія потрапила в список "дайте їм спокій", – каже Гі Де Смет.

Іноді проблем з правоохоронцями вдається уникнути. Оскільки контент транслюється, а не записується і не зберігається, він не підпадає під визначення 301 статті ККУ. У судовому реєстрі можна знайти кейси, коли суд виправдовував вебкам-моделей і навіть присуджував їм компенсації за моральні збитки.

Гі Де Смет говорить, що лише через CAM4 в Україні працюють близько 600 вебкам-студій, а загальна кількість моделей сягає 25 тис. Реальна кількість вебкам-моделей може бути більшою, бо не всі з них працюють через цей сайт.

Вебкам-модель заробляє 2-3 тис дол на місяць. Якщо вона працює через студію, то віддає їй половину суми. Обсяг цього ринку може сягати 22 млрд грн на рік.

Чи заборонена порнографія у світі?

Українські суди у вироках щодо виготовлення чи поширення порнографії часто посилаються на Міжнародну конвенцію про запобігання обороту порнографічних видань і торгівлі ними. У вересні цьому документу виповнюються 100 років.

Відповідно до тексту цього договору, який пропонувала Ліга націй, країни-підписанти погоджувалися запроваджувати кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання, поширення, публічне виставлення, ввезення, вивезення, торгівлю, прокат чи рекламування порнографії.

Одним з підписантів конвенції був Радянський Союз. Водночас України серед 56 країн-учасників конвенції немає. З 1923 року ставлення до порнографії у світі змінилося, а деякі підписанти конвенції про запобігання поширенню порнографії вийшли з неї. Зокрема, це зробили Нідерланди та Німеччина.

"У більшості країн ЄС (Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Кіпр, Мальта, Норвегія, Польща, Нідерланди, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія) порнографія легалізована. Там дозволені публікація, придбання цифрового чи іншого порнографічного контенту, але з віковими обмеженнями, зазвичай до 18 років, та забороною дитячої порнографії", – відзначає Величко.

У мусульманських країнах та державах Африки порнографія заборонена.

Як легалізація порнографії може вплинути на економіку України?

Перш за все, декриміналізація порнографії дозволить економити бюджетні кошти, адже на доведення провини людей за 301 статтею Кримінального кодексу правоохоронці витрачають чимало часу та зусиль.

У розгляді справ беруть участь слідчі, прокурори, судді, оплачуються послуги державної експертизи. Інколи правоохоронці витрачають кошти на "оперативні закупівлі" порнографічного контенту. Це відбувається навіть під час війни, коли держава, очевидно, має набагато більш пріоритетні цілі для видатків.

"Вартість та ефективність такого регулювання викликає питання. Зловити людину за таку діяльність важко, тож правоохоронцям доводиться або докладати значних зусиль, або вони ловлять незначну кількість учасників, обраних випадковим чином. Крім цього, це створює можливості для корупції", – вважає старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.

Експерти BRDO підрахували, що лише у 2021 році слідчі могли витратити на 1 493 відкриті за поширення порно справи щонайменше 85,5 тис робочих годин.

За найбільш консервативними оцінками, видатки бюджету на розслідування справ за 301 статтею Кримінального кодексу могли становити 11,5 млн грн. Реальні ж витрати часу та видатки бюджету могли бути у пʼять разів більшими, адже інколи розслідування справ затягується на місяці.

Декриміналізація порнографії також може підвищити зайнятість. "У сфері порно низький поріг входу. Достатньо мати вебкамеру та доступ до інтернету. Якщо людина різко втрачає дохід чи житло, то в перші місяці це дозволить щось заробити – подобається це комусь чи ні", – пояснює керівник сектору "ІТ та телеком" Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Також сфера виробництва порноконтенту може сприяти залученню інвестицій в економіку. Зрештою, для виробництва порнографії не потрібно будувати заводи, у які будь-якої миті може прилетіти ракета.

Оскільки за кордоном споживання порнографії набагато більше, ніж в Україні (лише на США припадають 13-14% доходів світової порноіндустрії), то легалізація такого контенту може стати одним з джерел надходжень валюти.

Крім того, ця галузь інноваційна. "Порноіндустрія є одним з рушіїв розвитку технологій. Наприклад, одним з мотивів приватного розвитку інтернету було порно. У якийсь момент на нього припадало понад половину трафіку. VR-технологія теж розвивалася через порноіндустрію", – зазначає Самоходський.

Декриміналізація може дати поштовх розвитку українських сервісів у порногалузі. Зрештою, одним із співвласників Onlyfans є українець Леонід Радвінський.

Скільки податків може приносити порно?

Платформи на кшталт Onlyfans сплачують податки в бюджет України. Однак цей податок – це ПДВ, який платять споживачі контенту. Натомість дохід творців, які цей контент продають, не оподатковується. Якщо доходи українських творців контенту на Onlyfans становлять 15,8 млрд грн на рік, то в разі їх повної легалізації бюджет міг би отримати 3 млрд грн у вигляді ПДФО та військового збору.

Ніяких податків не сплачують і вебкам-студії, які натомість збагачують окремих правоохоронців та чиновників хабарями. У разі декриміналізації представники цієї галузі готові реєструватися офіційно та спрямовувати ці кошти до бюджету.

Якщо в Україні працюють 25 тис вебкам-моделей і кожна з них щомісяця заробляє по 1 тис дол, то надходження лише від ПДФО та військового збору з цих доходів могли б становити близько 2 млрд грн на рік.

Текст Ярослав Вінокуров

Стаття оприлюднена 15 серпня 2023 року на порталі epravda.com.ua