Змішування секс-роботи та секс-торгівлі шкідливе і має бути припинено

Активісти та благодійні організації попереджають, що подальша криміналізація секс-праці може бути небезпечнішою як для секс-працівників, так і для жертв сексуальної експлуатації.

Еммі щойно виповнилося 18, і вона вважала, що простирадла на вікнах у першій квартирі — це «нормально». Але вона почала сумніватися у своїй правоті, коли хлопець залишив її у Лондоні працювати у масажному салоні.

Наприкінці зміни їй сказали, що вона запізнилася на поїзд додому, тому вона запитала секс-працівницю, яка сиділа за столом у вітальні, чи може вона переночувати на одному з масажних ліжок.

"Для мене це було нормально", - сказала вона. «Але секс-працівниця, яка займалася прийманням, була в жаху від того, що я взагалі могла про це подумати. Хоча вона не знала мого імені, звідки я родом, і щойно побачила мене, вона наполягла, щоб я залишилася на ніч у неї».

Перебуваючи у будинку секс-працівниці, Емма зрозуміла, що її спосіб життя був неправильним.

"У неї був справжній будинок з килимами, кухонною технікою, шторами, повним холодильником — скрізь було все", - сказала Емма. «Якби не подібні зустрічі із секс-працівницями, я б, можливо, ніколи не усвідомила, що роздавати всі свої заробітки чи перебувати під повним контролем когось — це ненормально».

Перш ніж Емму перевезли до Лондона для роботи в масажному салоні, її змушували працювати на вулиці. Її заарештовували та засуджували за «жебрацтво з метою проституції», виписуючи стільки штрафів, що, хоч би скільки вона заробляла, вона вже не могла з ними впоратися. Тому будь-який наступний арешт привів би до ув’язнення. Згідно з чинним законодавством Великобританії, хоча секс-робота формально легальна, секс-працівники часто піддаються кримінальному переслідуванню за супутні правопорушення.

Активісти та благодійні організації вже стурбовані високим рівнем насильства щодо секс-працівниць, проте при зверненні до поліції заходи вживаються вкрай рідко. Враховуючи неминучу подальшу криміналізацію секс-роботи, вони побоюються, що ситуація може стати ще більш небезпечною як для секс-працівниць, так і для жертв сексуальної експлуатації.

«Чим більше секс-бізнесу йде в підпілля, тим більше секс-працівників наражаються на ризик експлуатації»

Наприкінці січня міністру праці Лорду Хенсону (Lord Hanson) з Флінта поставили питання про вплив «застережень за проституцію» – різновиди поліцейського попередження, що видається особам, які займаються «байдикуванням та домаганнями». Одна з ключових відмінностей полягає в тому, що застереження за проституцію може бути відображено у судимості людини до досягнення нею 100-річного віку, тоді як просте поліцейське попередження видаляється із судимості через шість років і, отже, не потребує розкриття потенційним роботодавцям. Стверджується, що це заганяє секс-працівниць у пастку проституції.

Він відповів: «Дуже довго люди перебували у пастці комерційної сексуальної експлуатації під виглядом проституції. Уряд буде використовувати всі доступні важелі, щоб покласти цьому край. Нині ми розглядаємо варіанти політики, які дозволять нам якнайкраще підтримати тих, хто постраждав від проституції та сексуальної експлуатації, у рамках роботи над новою стратегією боротьби з насильством щодо жінок та дівчаток».

За словами активістів та благодійних організацій, відповідь полягає у тому, що фактично комерційна сексуальна експлуатація та проституція, тобто секс-праця, об’єднані.

І це не новина для Лейбористської партії. Перед виборами було внесено поправку до законопроєкту про кримінальне правосуддя, згідно з якою всю проституцію було визначено як сексуальну експлуатацію в Законі про сексуальні злочини 2003 року, але згодом цю поправку було відхилено з оголошенням виборів.

Джесс Філліпс (Jess Phillips) заявила, що хоче досягти цього в рамках урядової мети щодо скорочення насильства щодо жінок удвічі у разі перемоги лейбористів.

Ще у 2020 році Дама Діана Джонсон (Dame Diana Johnson) запропонувала законопроєкт, який «зруйнував би модель сексуальної торгівлі» шляхом посилення криміналізації секс-роботи. У доповіді Комітету з питань внутрішніх справ з торгівлі людьми вся проституція класифікується як сексуальна експлуатація, і Міністерству внутрішніх справ рекомендується більше не використовувати термін «секс-робота».

Однак ті, хто підтримує як працівників секс-індустрії, так і жертв, і жертв сексуальної експлуатації, що вижили, кажуть, що подібні законодавчі зміни не захистять, а нашкодять.

«Переосмислення проституції як сексуальної експлуатації обернеться катастрофою для секс-працівників і серйозно підірве їхню безпеку та здоров’я», — стверджує Лора Уотсон (Laura Watson) з  Англійського колективу повій (English Collective of Prostitutes).

«Всі секс-працівники будуть віднесені до категорії жертв експлуатації, незалежно від того, як ми називаємо свій власний досвід, і будь-хто, хто з нами спілкується, вважатиметься експлуататором».

Зараз у Великій Британії легально обмінювати секс на гроші, але байдикування, здирство, утримання борделю або контроль за проституцією з метою отримання доходу криміналізовані, що, за словами Уотсон, наражає секс-працівниць на додаткові ризики. Однак, якщо секс-робота буде класифікована як експлуатація, Уотсон побоюється посилення криміналізації, зауважуючи, що лейбористи схиляються до елементів скандинавської моделі, яка криміналізує покупку, але не продаж сексу.

"Вони [ті, хто стверджує, що вся секс-робота — це експлуатація] дотримуються ідеологічного підходу до проституції, стверджуючи, що це насильство щодо жінок, і тому має бути припинено через кримінальне законодавство", - сказала Уотсон. «Але, як ми знаємо з досвіду країн, де була реалізована скандинавська модель, вона ставить секс-працівниць у ще більш небезпечні та безвихідні ситуації».

У звіті, опублікованому Лондонською школою економіки та політичних наук (LSE), 96% з 210 інтерв’ю з колишніми секс-працівниками, поліцейськими, соціальними працівниками та політиками у Швеції, Норвегії та Фінляндії вважають, що скандинавська модель законодавства про секс-торгівлю зробила секс-роботу небезпечнішою, а секс-працівників більш уразливими для експлуатації.

Уотсон заявила, що після криміналізації покупки сексу працівники секс-індустрії беруть на себе клієнтів, з якими інакше не стикалися б, просто, щоб отримати роботу.

"Крім того, жорстокі чоловіки користуються вразливістю жінок, і в результаті відбувається насильство", - сказала вона.

Майя Есслемонт (Maya Esslemont) з After Exploitation заявила, що через ці зміни «жінкам, які дають згоду на секс-роботу, стане набагато складніше повідомляти про свої побоювання або надавати підтримку людям, які дійсно піддаються експлуатації в цій індустрії, оскільки їм доведеться зважити ризик бути притягнутими до кримінальної відповідальності, якщо вони приєднаються до постраждалих і подадуть заяву до поліції або навіть просто розкажуть про свій досвід певним благодійним організаціям».

«Чим більше секс-бізнес заганяється в підпілля, тим вища ймовірність того, що добровільні секс-працівники опиняться в залежності від третіх осіб і зазнають ризику сексуальної експлуатації», — заявили вони. "Змішування досвіду жертв сучасного рабства з досвідом секс-працівників, які працюють за принципом повної свободи волі, створює також плутанину щодо відмінностей у потребах цих двох груп".

Об’єднання секс-роботи та сексуальної експлуатації ніяк не сприяє розв’язанню проблеми бідності

За словами Лори Уотсон, багато жінок, які входять до Англійської спільноти повій, займаються проституцією через бідність, і подібне законодавство навіть не вирішує цю «кореневу проблему».

"Подібні заходи не сприяють вирішенню проблем злиднів, бездомності та високої вартості життя, через які так багато жінок, особливо матерів, змушені займатися проституцією", - сказала вона.

А як бути тим, хто справді піддається експлуатації в секс-індустрії?

У недавньому інформаційному бюлетені, опублікованому за підтримки шести організацій, включаючи Anti-Slavery International та After Exploitation, було висловлено стурбованість тим, що подальша криміналізація ускладнює виявлення та підтримку жертв. Якщо з жертвами важче зв’язатися, оскільки вони змушені працювати «у підпіллі», то й охопити їх послугами стає складніше, оскільки доступ до підтримки стає меншим.

Есслемонт стверджує, що замість криміналізації саме покращення механізмів звітності та підтримки дозволить потерпілим із впевненістю заявляти про себе.

"Нам потрібна безпечна система подання заяв, щоб усі жертви злочинів могли звернутися за підтримкою або в систему кримінального правосуддя, незалежно від їх імміграційного статусу", - заявили вони. «Ми також повинні переконатися, що самі секс-працівники та жертви насильства не зазнають покарання з боку системи кримінального правосуддя, якщо діляться подробицями насильства чи експлуатації. Нам необхідно забезпечити реальну підтримку справжнім жертвам сексуальної експлуатації, що має бути передбачено Законом про сучасне рабство, але насправді не є юридичною гарантією».

Есслемонт вважає, що пропозиції щодо боротьби з «попитом» на секс-роботу не ґрунтуються на доказах, і каже: «Дослідження показують, що там, де секс-робота криміналізована, це не покращує становище жертв сексуальної експлуатації, а натомість призводить до погіршення доступу до медичного обслуговування для секс-працівників".

Якби Емму не помістили в салон разом із секс-працівницями, вона б не дізналася і не отримала б підтримки, щоб визнати, що вона не має свободи вибору або що вона піддається сексуальній експлуатації. Вона зазначила, що найчастіше жертви впізнаються іншими секс-працівницями.

"Першою людиною, яка вступає в контакт з жертвою експлуатації, часто виявляється секс-працівниця, першою, хто пропонує хоч якусь підтримку, часто виявляється секс-працівниця, і в багатьох випадках першою, хто допомагає жертві втекти, часто виявляється секс-працівниця", - сказала вона.

«Через те, що секс-бізнес заганяють у підпілля та приховують від очей, жертви сексуальної експлуатації виявляються ще глибше у незнанні. Важливо, щоб і секс-працівниці, і жертви сексуальної експлуатації могли взаємодіяти з владою, не побоюючись наслідків чи засудження».

Текст Лорен Кросбі Медлікотт (Lauren Crosby Medlicott)

Фото: Девон Бьюкенен (Devon Buchanan): Протест проти насильства щодо жінок у Cambridge Union Society

​​​ Опубліковано 7 березня 2025 на порталі https://www.bigissue.com/