Зростає рівень онлайн-насильства щодо людей уразливих до ВІЛ / Нове міжнародне дослідження

Нове масштабне міжнародне дослідження показало, що молоді люди в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, які є працівниками секс-індустрії, геями, трансгендерами або живуть з ВІЛ, стикаються з різким зростанням онлайн-насильства – від домагань та шантажу до обміну інтимними фотографіями без згоди.

Дослідники з Центру міждисциплінарних методологій Університету Ворвіка (The University of Warwick’s Centre for Interdisciplinary Methodologies) попереджають, що це насильство стає дедалі нормалізованим і переходить від онлайн-погроз до особистих погроз, при цьому більшість жертв мають обмежений доступ до підтримки чи правосуддя.

Дослідження – найбільше у своєму роді – зосереджене на Колумбії, Гані, Кенії та В’єтнамі й розкриває, як стигма, домагання, цифрова ізоляція та страх створюють серйозні перешкоди для доступу до важливої ​​медичної інформації та онлайн-підтримки для деяких найбільш маргіналізованих груп суспільства.

Для дослідження було опитано понад 300 молодих людей віком від 18 до 30 років, а також 41 експерта та керівника з установ ООН, урядів, мереж підтримки ВІЛ-інфікованих та громадянського суспільства. Дослідження було проведене міжнародним консорціумом науковців, фахівців з прав людини, захисників здоров’я, молодих лідерів та громадських організацій за підтримки Центру міждисциплінарних методологій Університету Ворвіка та фінансуванням швейцарського фонду Fondation Botnar.

До консорціуму входили Ганська мережа осіб, які живуть з ВІЛ (Ghana Network of Persons living with HIV), Глобальна мережа людей, які живуть з ВІЛ (Global Network of People Living with HIV), Кенійська мережа з правових та етичних питань ВІЛ та СНІДу (Kenya Legal & Ethical Issues Network on HIV and AIDS), Privacy International (Велика Британія), Restless Development, STOPAIDS, Університет Анд (Universidad de los Andes, Колумбія) та В’єтнамська мережа людей, які живуть з ВІЛ (Vietnam Network of People Living with HIV).

Дослідження проводиться на тлі перегляду Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) своєї Глобальної стратегії цифрової охорони здоров’я, метою якої є допомога країнам в інтеграції цифрових інструментів охорони здоров’я у свої системи охорони здоров’я для покращення надання медичних послуг, зменшення нерівності та сприяння рівності в охороні здоров’я. Це також відбувається після неодноразових закликів ООН щодо регулювання онлайн-платформ, щоб зупинити поширення шкідливої ​​дезінформації та зловживань, включаючи Глобальний цифровий договір, схвалений у 2024 році.

• ти зазнаєш насильства 
• твої права порушили 
• тобі не має з ким поговорити
• тобі потрібна допомога психолога або юриста 
• тобі потрібне тимчасове житло 
• тобі потрібна гуманітарна допомога 
• маєш бажання приєднатись до нашого руху, щоб навчатись та захищати права секс-працівників разом
• маєш питання щодо життя з ВІЛ або наркозалежністю тощо:

Звертайся на нашу Гарячу лінію +38(067)450-777-4, +38(050)450-777-4 чи в онлайн чат. 

Наші оператори розкажуть як отримати допомогу та долучитись до нашої спільноти. У разі потреби тобі нададуть необхідні контакти для отримання гуманітарної допомоги чи тимчасового житла у твоєму місті (за умови наявності наших представництв за твоєю адресою). Ти також завжди можеш отримати  консультаційні послуги — наші оператори, психологи, юристи – нададуть всю необхідну інформацію або поділяться контактами фахівців у твоєму місті.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

Молоді люди описали широкий спектр перешкод для безпечного доступу до медичної інформації та підтримки онлайн:

• Вартість та підключення: У Кенії та Гані учасники розповідали, що їх змушували вибирати між купівлею їжі та мобільним інтернетом. Деякі працівники секс-індустрії та молоді жінки потрапляють у борги, намагаючись залишатися в мережі, що позбавляє їх як доходу, так і необхідної медичної підтримки.
• Стигма та ізоляція: У Колумбії деякі трансгендерні учасники кажуть, що вони взагалі уникають соціальних мереж через часті домагання. У В’єтнамі страх бути «викритими» як людина, яка живе з ВІЛ, призвів до того, що багато хто займається самоцензурою в Інтернеті.
• Цифровий гендерний розрив: Молоді жінки повідомляли, що їм доводиться покладатися на партнерів-чоловіків для доступу до телефонів або мобільних даних, а також зазначали, що обмежувальні гендерні норми обмежують їхню цифрову свободу.
• Побоювання щодо стеження: У всіх чотирьох країнах учасники бояться, що їхня онлайн-діяльність може бути під наглядом родини чи громади, особливо тих, хто не має іншого вибору, окрім як ділитися телефонами. У Гані, де в парламенті проходить розгляд драконівський законопроєкт проти гомосексуалізму, молоді люди бояться бути розкритими владою, якщо їх в Інтернеті ідентифікують як представників сексуальної меншини.
• Онлайн-насильство: Понад три чверті учасників описали онлайн-насильство над собою або друзями, включаючи переслідування, шантаж, вимагання та погрози насильством, особливо серед жінок, ЛГБТК+ осіб та працівників секс-індустрії. Деякі описували, як це насильство переноситься на особисті зустрічі та все частіше розглядається як нормальна частина життя. Мало хто з тих, хто повідомив про насильство, мав змогу отримати підтримку або побачити будь-які змістовні дії з боку поліції, правоохоронних органів чи технологічних компаній.
• Стійкість: Молоді активісти розповіли про те, як вони покладаються на громадські мережі для отримання підтримки та порад, а також поділилися баченням цифрового майбутнього.

У Гані гей потрапив у засідку зловмисників після того, як його заманили за допомогою фальшивої романтичної розмови в Інтернеті.

У В’єтнамі молодого чоловіка шантажували після того, як хакери надіслали підроблені зображення його контактам.

У Колумбії трансгендерні працівники секс-індустрії повідомляли про переслідування та напади після того, як їхні номери телефонів та фотографії були опубліковані з одного ескорт-сайту на інший без їхнього відома чи згоди.

У Кенії молода жінка розповіла, що її виселили у віці лише 14 років, коли медичний працівник випадково повідомив про її ВІЛ-статус за допомогою текстового нагадування, надісланого на телефон, яким молода жінка користувалася з родиною.

Багато молодих людей розповіли дослідникам, що повідомлення про насильство не допомагає і навіть може погіршити ситуацію. У Гані один учасник розповів, що його друга, який повідомив про напад, поліція допитувала про його одностатеві стосунки.

ООН визнає доступ до онлайн-інформації та підтримки у сфері охорони здоров’я фундаментальною частиною права на здоров’я. Однак дослідження показує, наскільки це право залишається недоступним для багатьох. Професорка Сара (Мег) Девіс (Sara (Meg) Davis), провідна дослідниця звіту в Центрі міждисциплінарних методологій Університету Ворвіка, сказала: 

«Проблеми, які ми задокументували, мають реальні наслідки не лише для фізичного здоров’я, а й для психічного благополуччя, доступу до послуг та майбутнього молоді. Ми віримо в силу цифрової охорони здоров’я, але це сигнал тривоги, який мають почути уряди, установи ООН та інші. Молоді люди платять ціну, буквально та психологічно, за підключення до Інтернету, щоб мати доступ до інформації та підтримки для свого здоров’я».

«Нещодавнє скорочення фінансування допомоги країнам у Сполучених Штатах, Великій Британії та Європі означає, що глобальні інституції, які були на передовій цієї роботи, дають збій, а ймовірність досягнення країнами Цілей сталого розвитку знаходиться під загрозою».

Доктор Бернард Кумсон (Dr. Bernard Koomson), співавтор звіту та постдокторант Центру міждисциплінарних методологій (CIM) Університету Ворвіка, сказав: «Молоді люди, які брали участь у нашому дослідженні, чітко заявляють, що хочуть використовувати цифрові інструменти для підтримки свого здоров’я, але не на шкоду своїй конфіденційності, безпеці чи гідності. Їхній досвід показує, що державне регулювання відстає від темпів цифрових інновацій».

"Зростальне використання цифрових технологій у глобальній відповіді на ВІЛ має потенціал для просування права на здоров’я, але молоді люди, які живуть з ВІЛ та уражені ним, стикаються з онлайн-шкодою, яка поглиблює наявну нерівність. Це зловживання підриває їхній добробут та здатність отримувати доступ до цифрових медичних послуг або відстоювати свої права" - Майк Подмор (Mike Podmore), головний виконавчий директор STOPAIDS.

Доктор Каталіна Гонсалес (Dr. Catalina Gonzalez), науковий співробітник Центру цілей сталого розвитку для Латинської Америки та Карибського басейну (CODS), Університету де лос Андес у Колумбії (Universidad de los Andes in Colombia), сказала: «Наша доповідь закликає до сміливого переосмислення цифрової інклюзії – такої, що розширить можливості маргіналізованих голосів, захистить від шкоди та побудує майбутнє, де технології слугуватимуть силою рівності, гідності та можливостей для всіх».

Аллан Малече (Allan Maleche), виконавчий директор Кенійської мережі з правових та етичних питань ВІЛ/СНІДу (KELIN), сказав: «Цифрова охорона здоров’я має ґрунтуватися на правах людини, рівності та інклюзивності. Проєкт «Цифрова охорона здоров’я та права» підкреслює нагальну потребу в правових та політичних реформах для забезпечення доступу, конфіденційності та захисту від зловживань, спричинених технологіями, особливо для молоді та громад, які живуть з ВІЛ».

Донг Дук Тхань (Dong Duc Thanh), голова В’єтнамської мережі людей, які живуть з ВІЛ (VNP+), сказав: "Для молоді, яка живе з ВІЛ, та молоді з ключових груп населення, цифровий простір іноді може бути небезпечним, спричиняючи такі ризики, як стигма, дискримінація та порушення конфіденційності. Щоб технології стали джерелом сили та розширення можливостей для кожної молодої людини, ми повинні об’єднатися, щоб створити безпечний, справедливий та інклюзивний цифровий світ, де кожен голос буде почутий і ніхто не залишиться позаду".

У дослідженні міститься заклик до міністерств охорони здоров’я, законодавців та Всесвітньої організації охорони здоров’я:

• Надати пріоритет праву на цифрову інклюзію для подолання нерівності у сфері охорони здоров’я; та забезпечити доступність медичних послуг як через цифрові, так і нецифрові канали, щоб уникнути виключення тих, хто не має доступу до Інтернету.
• Вжити термінових заходів проти зловживань, з використанням технологій (Technology-Facilitated Abuse (TFA)), використовуючи підхід, орієнтований на постраждалих, за якого постраждалі мають центральне місце в процесі прийняття рішень. Уряди повинні посилити закони, навчати правоохоронні органи та притягувати технологічні компанії до відповідальності за допомогою ефективного регулювання.
• Посилити захист цифрової конфіденційності шляхом забезпечення дотримання суворих законів про захист даних та інформування громадськості про їхні права та доступні засоби правового захисту у разі порушення цих прав, а також

інвестувати в молодіжне лідерство та громадянське суспільство, забезпечуючи молодим людям вагому роль у формуванні політики та стратегій цифрової охорони здоров’я, включаючи наступну Глобальну стратегію охорони здоров’я.

Джерело: University of Warwick

https://www.news-medical.net/