гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.
+38(050) 450 777 4 +38(067) 450 777 4

“Гойдалка емоцій”: як впоратись з почуттями під час війни

29 Лип 2022 17:07:36
0
комментариев

Понад 150 днів Україна живе у стані постійного стресу і невизначеності. Кожного дня новини додають неспокою, переповнюють нас страхом та ненавистю, несуть нам горе від трагедій, але й радість від перемог. Ми вимушені якось впоратися з таким шквалом емоцій та почуттів.

Відповідь на питання: чому страх та злість на ворога можуть бути конструктивними емоціями, а також, як повернути контроль над ситуацією, ми знайшли у психологині і арт-терапевтки  Олени Вознесенської.

***

Людська психіка в умовах війни. Як продуктивно і без зривів пережити цей період

Під час будь-якого стресу відбувається зміна у сприйнятті світу і це відбивається на нашій поведінці.

Ми переживаємо колективну травматизацію, бо це не особиста травма, а всього народу. Тобто ми всі відчуваємо одне й те саме, ми всі травмовані і всі поділяємо почуття у спілкуванні. 

Що ми можемо зробити

1 етап. Легітимізувати переживання, тобто переживати емоції колективно. Прикладом є щоденна хвилина мовчання о 9 ранку. Крім цього, це можуть бути мистецькі прояви того, що пов’язано з травмою: виставки, пісні, пам’ятники. Будь-який арт-об’єкт є засобом легітимізації. 

2 етап. Об’єднатися. Наприклад, не окремо проводити хвилину мовчання, а збиратись для цього разом. Не на самоті слухати пісні, а піти на концерт.  

3 етап. Робити висновки про те, що сталося. 

Ми зараз знаходимося на першому етапі, можливо переходимо до другого. Тобто нам зараз треба об’єднуватися не тільки заради подолання негараздів, наприклад збираючи кошти на байрактари, а також для спільного переживання.  

Етап спільного переживання

Це можуть бути виставки, концерти. Прикладом є вшанування Небесної сотні: багато людей збираються кожного року разом щоб згадати про це горе. Це важливо на національному рівні для того, щоб наш народ психологічно пережив ці події. Не треба лишати затиснуті почуття всередині себе.  

Головна емоція під час війни

Будь-яка травма викликає тріаду емоцій: гнів, страх і огиду.

У перші дні війни у людей був шок і панував страх.

На початку квітня почав наростати гнів. Тоді ж була і огида. Чим ближче людина знаходиться до війни, тим більше у неї огиди, чим далі – гніву, десь між ними у центрі – переважає страх.

Гнів ми можемо якось виразити, бо у нашому суспільстві він дозволений. А огида, відраза не зовсім прийняті у суспільстві, ми навіть не кажемо про це та іноді не усвідомлюємо. 

Як виражати емоції

Серед почуттів та емоцій деструктивними є лише ті, що руйнують людину – прикладом є сором. Всі інші конструктивні. Але, якщо почуття замовчувати, то вони стануть деструктивними.

Коли переходять наші кордони, ми відчуваємо гнів, це нормально. Гнів потрібен для захисту. Якщо не буде гніву – нас зруйнують і як особистостей, і як націю. Прикладом найпоширенішого засобу виразу гніву є перерахування грошей на ЗСУ, тероборону тощо.  

Виразити огиду важче, бо легітимних засобів для цього мало. Наприклад, ви обриваєте всю комунікацію з родичами, колегами і знайомими з Росії, бо вам огидно. А на рівні держави існують лише напівзаходи, наприклад, візовий режим. 

Творчість всюди

Новини – це просто події як факт, а для розуміння цих подій нам потрібні роботи митців.  

Ми всі зараз живемо у стані невизначеності, нам складно щось планувати. Зараз ми не знаємо, що буде завтра.

Творчість має лікувальний ефект, тому що вона повертає людині контроль за своїм життям хоча б на кілька годин. Стан невизначеності дуже виснажує. Але, наприклад, коли ви берете пензлик, ви точно знаєте, що зробите своїми руками.

Арт-терапія – це метод допомоги і зцілення особистості за допомогою творчості: вірусні пісні, малюнки про нашу злобу до ворога миттю поширюються соцмережами. Так виражається у творчості гнів, страх, огида, і стає легше.  

Мистецтво для виразу застосовується у два способи: творити самостійно чи сприймати те, що зробили інші. Ми дивимося фільм і плачемо або сміємось, реагуючи на те, що створили інші, і виражаючи свої почуття.  

Не можна сказати, що конкретно треба малювати: хороше чи погане життя. Кожен знаходить ту тему, яка йому найближча на даний момент і яка краща для нього. 

 Олена Вознесенська: “Для протидії гнітючому стану я малювала щось красиве, і мене це підтримувало” 

У нас дуже творча нація. Творчість – це наш дієвий спосіб впоратись з почуттями. Процес арт-терапії може бути масовим. Конкурс – це легітимізація переживань. Тому будь-які творчі конкурси будуть дуже корисні для всього суспільства.  

Меми як своєрідна масова терапія 

Меми це один з засобів подолання колективної травматизації, об’єднання і поширення своїх почуттів з іншими. Це безумовно колективна творчість. Мем стає мемом, коли його поширять. Мем об’єднує багато людей, ділить на своїх і чужих (хто його зрозуміє – свій), дає можливість передати свої відчуття у дуже стиснутій формі – одна картинка з коротким текстом. 

Часто ми економимо сприйняття і час на мислення, не знаходимо слів щоб виразити свої почуття. У цей момент мем стає спільною творчістю: одні створюють, інші – поширюють. 

Повна версія матеріалу на порталі