гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.
+38(050) 450 777 4 +38(067) 450 777 4

Синдром відкладеного життя

28 Лип 2022 18:07:58
0
комментариев

Багато хто з нас сьогодні відчувають, що того страшного дня 24 лютого 2022 року життя начебто зупинилося. Ми не усвідомлюємо себе в реальності, в сьогодні. Натомість, ми частіше плануємо своє завтра, іноді дозволяємо собі помріяти про майбутнє та насолодитися цими відчуттями, але не уявляємо конкретного терміну настання цього майбутнього.


Люди, які чекають на завершення цього жахіття, щоб лише після війни почати жити, мають синдром відкладеного життя.

Вони постійно переживають, чи то через минуле, чи то через майбутнє, і не можуть жити тут і зараз. Такі люди часто страждають на депресію, тому що не вміють отримувати задоволення просто так.

Людям із синдромом відкладеного життя дуже важко зрозуміти, що життя відбувається саме зараз. Життя, яке вони завжди планували проживати, вже йде і потребує активних дій.

СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ – ЦЕ СТАН ЛЮДИНИ В ОЧІКУВАННІ СПРИЯТЛИВОГО ЧАСУ ДЛЯ ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ

Це психологічний феномен, коріння якого часто ховаються у нашому дитинстві, коли, наприклад, нас хвалили лише за досягнення, і ми чули від батьків таке: “Відпочиниш, як зробиш роботу”.

Те ж саме відбувається з нами і сьогодні, ми начебто говоримо собі: “Я зможу повернутися до звичного життя лише після закінчення війни”. Якщо ви схильні до подібного, запитайте себе: “Чи хочу я віддати ворогу своє життя? Адже якщо я не живу, то він мене вже переміг. Тобто я самотужки вписав себе у бойові втрати”.

ОЗНАКИ СИНДРОМУ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ:

  • ви живете думками про безхмарне майбутнє;
  • постійно очікуєте слушний момент;
  • відкладаєте чи навіть забороняєте собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою тощо;
  • відчуваєте себе спостерігачем власного життя.

РОЗБЕРЕМО УМОВНІ СИТУАЦІЇ

ПРИКЛАД 1: Ви відчуваєте, що насправді бажаєте продовжити жити, але близькі вас не розуміють та засуджують.

Доступний спосіб дати раду агресії – засудити людину поруч. Якщо ви схильні до відчуття провини, то погоджуватиметесь зі звинуваченнями на вашу адресу. Це може призвести до погіршення вашого психологічного стану.

Ви маєте бути готовими, до негативної реакції на ваші перетворення з боку близьких. Адже вони не замовляли змін у своєму житті, їм і так було добре. Це їхня картинка світу, яка немає нічого спільного з вашою.

Алгоритм дій у подібній ситуації:

  •       Зменшити спілкування з цими особами. 
  •       Уявіть, що ви в коконі. Всі слова, які летять у ваш бік, відскакують від його поверхні.
  •       Хваліть себе за те, що ви зробили сьогодні.
  •       Поговоріть з тим, хто вас підтримує у цій ситуації.
  •       Не сперечайтесь та не доводьте свою думку цій людині, але вказуйте на свої кордони: “Мені не подобається, коли ти зі мною так розмовляєш. Не роби такого більше, будь ласка” або “Я зараз не готова/ий це обговорювати”.

ПРИКЛАД 2: Ви у безпеці, але відчуваєте розгубленість та апатію, та не розумієте, як повернутися до життя”

Зазвичай у таких людей була ціль виїхати з території, де ведуться активні бойові дії. Далі лінія часу непродумана. Переїхали у безпечне місце, а що далі? Розгубленість, тому що немає наступної цілі.

Ваше головне завдання – відбудувати лінію часу. Зазвичай це роблять за підтримки психолога. Наприклад, психолог просить згадати, як людина чистила зуби тиждень, місяць та рік тому. Потім – як це робила сьогодні та робитиме завтра. Так збирається хронологія дій.
 
Наступний етап – планування. Спочатку спробуйте поставити ціль на найближчі пів години. Потім ще на годину. 

Проте не очікуйте від себе чіткого розуміння, що та коли робити. Адже переїзд – це стрес, а раптовий переїзд – подвійний стрес. Тому спочатку поповніть сили та плануйте на найближче майбутнє, а потім відновлюйте побут, соціальну, особистісну та професійну сфери в нових умовах.

ПРИКЛАД 3: Ви відчуваєте, що зараз все не на часі, навіть не хочеться виходити з дому. І ви переконуєте себе, що повернетесь до життя, коли закінчиться війна”.

Минуло майже два місяці. За цей час люди поділилися на три категорії:

  • З ресурсною психікою без комплексних травм. Вони мають сили продовжити життя навіть попри війну.
  • Ті, хто затримався в проміжній фазі. Вони ніби хочуть продовжувати життя, але щось постійно їх зупиняє та повертає на декілька кроків назад. Їм також притаманне сильне почуття вини.
  • Люди, які залишилися в тому стані, що й у перший день війни. Зазвичай саме вони агресивно реагують на бажання інших жити далі. Вони не сплять, не їдять, постійно читають новини та забороняють собі будь-які задоволення.

Проблема останніх може бути не лише у внутрішньому бажанні, а й у порушенні роботи нейромедіаторів мозку. Тому слід вчасно звернутися до сімейного лікаря чи терапевта. За допомогою опитувальника  лікар може діагностувати проблему та скерувати до невролога чи психіатра. Спеціалісти призначать спеціальні медикаменти. Без них ризик ПТСР, депресії та тривожних розладів збільшується.

ЯК ПОДОЛАТИ СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ?

  1. Почніть діяти. Можна почати з елементарного: пересадити квіти, перебрати речі, почати малювати картину.
  2. Створіть детальний план. Виконуючи перший пункт, ви час від часу будете зупиняти себе: «Навіщо це все?». Тому має бути продуманий план для різних варіантів розвитку подій. Що б не сталося, наявність плану не зіб’є вас з колії.
  3. Організовуйтесь. Почніть зі свого побуту, режиму дня і допоможіть у цьому іншим.
  4. Будьте активними та стійкими. Активність у нинішніх умовах може бути різною, але, перш за все, вона має приносити задоволення. Важливо знайти те, що дійсно подобається робити: вести сторінку в соціальних мережах, готувати, волонтерити тощо.
  5. Хваліть себе за те, що ви зробили сьогодні.
  6. Говоріть з тими, хто вас підтримує у цій ситуації.
  7. Задовольняйте свої потреби. За можливості, регулярно харчуйтеся, пийте достатньо води та відсипайтеся. Інші ваші потреби ідуть від відчуттів та бажань.

Бережіть себе та близьких!